Роздуми над Словом Божим на суботу ХХ звичайного тижня, рік І
«На катедрі Мойсея розсілись книжники та фарисеї. Робіть і зберігайте все, що вони скажуть вам, але не робіть, як вони роблять. Бо вони говорять, а не роблять». (Мт 23, 2-3)
Всі слова Ісуса Христа, що засуджують поведінку фарисеїв, завжди якимось чином стосуються гордині. Горда людина намагається піднести себе на п’єдестал, з якого зможе навчати інших, натомість сама й пальцем не поворушить, щоб виконати хоч дещо з того, про що навчає. Не йдеться тут лише про проповідників, вчителів, бо кожна людина схильна до того, щоб піддатися прагненню поставити себе вище інших. Ось уривок з книги К. Льюіса «Любов»: «Ми постійно чуємо про брутальність сучасної молоді. Я літня людина і повинен би стати на захист старших, але мене набагато більше вражає брутальність батьків. Хто з нас не мучився в гостях, коли батько чи мати так відносились до дорослих дітей, що чужа людина просто б пішла і гримнула дверима? Вони категорично говорять про речі, які діти знають, а вони — ні; вони переривають дітей, коли їм заманеться; сміються над тим, що дітям дороге; зневажливо (якщо не злобно) відгукуються про їх друзів. А потім дивуються: «І де їх носить? Усюди їм добре, аби не вдома!…».
Демон, який отруює мені життя, сидить не в іншій людині, а в мені. Він бреше мені в серці, що я ліпший за інших, що я винятковий, а інші повинні слухати лише мене. Єдиний спосіб звільнитися від цього демона — наслідувати Ісуса Христа в Його служінні іншим людям і Богу, «бо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам: Він же ж зазнав усього, подібно як ми, крім гріха» ( Євр 4, 15).
Святий Апостол Павло пише: «Носіте тягарі один одного й тим робом виконаєте закон Христа. Коли хто думає, що він є щось, бувши нічим, — обманює себе самого» (Гал 6, 2-3). Чим ти допоможеш іншій людині, якщо, коли вона помилилась, почнеш їй просто докоряти і повчати, ставлячи себе в позицію вчителя — адже світ переповнений такими вчителями? Інша справа, коли ти простягнеш цій людині руку допомоги в доброму слові, що дає надію, в доброму вчинкові, який допоможе виправити складну ситуацію, або, якщо не можеш ні словом ні вчинком, то молитвою за цю людину.