Покликання до священства

Протягом усієї історії спасіння Бог знову і знову покликує людей із повсякденного життя, формуючи їх у неповторний спосіб — щоби потім послати їх служити іншим.

Кожне покликання є особистим зв’язком із Божим запрошенням. Той, хто був покликаний Богом, уже не може жити лише для себе. Це завдання вимагає повної самовіддачі. Тільки цілковита посвята є гідною відповіддю.

Тому Ісус так рішуче каже учневі, який хотів іще повернутися додому: «Залиш мертвим ховати своїх померлих, а ти йди й проповідуй Царство Боже» (Лк 9,60). Боже покликання не терпить відмов, умов, напіввідданості. Воно вимагає повної внутрішньої готовності. Як Ісус є втіленням Божої волі, так і покликаний є носієм Його місії.

Але як розпізнати справжність покликання до священства? Як і в тому, що було сказано раніше, — вирішальне слово належить компетентній церковній владі. Ніхто не може сам собі сказати: «Я покликаний бути священником». Людина може відчувати поклик і мати всі необхідні духовні й тілесні дари. Але про церковне покликання в повному сенсі можна говорити лише тоді, коли його офіційно визнає Церква.

Більшість покликань народжується за посередництва людей: через зустрічі, приклади, пояснення. Навіть другорядні обставини можуть дати імпульс до справжнього покликання. І навпаки — брак відданості, прихована жага визнання й пошани можуть його зруйнувати.

Покликання — це дорогоцінний дар, отриманий скарб, який, як і дружбу, потрібно охороняти й розвивати з уважною любов’ю та вірністю.

Найглибшою допомогою в розпізнанні покликання є щира молитва й постійне розпізнавання своєї волі у світлі Божої волі — навіть у найменших речах. Той, хто вміє шукати й виконувати Божу волю в дрібницях, отримає світло тоді, коли треба прийняти більш відповідальні і значущі рішення: рішення, які стосуються не лише земного, але насамперед — вічного… Крім цього, відкритість до порад досвідчених духовних провідників становить необхідну й вирішальну підтримку.

Читайте також:

Загальне священство вірян і священство рукоположення
Священство як таїнство
Священницьке служіння — розподіл ролей
Целібат священників
Священник як людина молитви
Благословення священника

Підготував о. Григорій Рассоленко на підставі: о.Вінфрід Вермтер, «Священник з покликання»