Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 6 вересня
Ця розповідь Євангелія має багато граней. Спочатку погляньмо, що саме відбулося. Є певний човен, у який зайшов Ісус. Уявімо, що цей човен є нашим життям: ми проживаємо його з Ісусом у серці. Далі євангеліст Марко розповідає нам про інші човни, що знаходилися в тому ж морі та рухались у тому самому напрямку — до протилежного берега. Чимало є інших людей, які так само, як і ми, християни, живуть своїм життям, намагаючись дістатися протилежного берега. Потім надходить буря. Хіба це життя, коли не трапляється часом проблем, більших чи менших? Присутність Христа в нашому житті не дає нам імунітету від важких часів чи навіть хрестів, які іноді здаються непідйомними, адже Ісус не є талісманом.
Як ми бачимо в описаній євангельській сцені, коли приходять труднощі, учні кличуть Його, звертаються до Нього, просять у Нього допомоги. А інші, що пливуть у човнах без Ісуса? Вони також тішаться з Божого втручання, воно не оминає і їх. Оскільки Ісус керує природою, наказує воді вщухнути. Він міг би це зробити лише для свого човна, але очевидно, що Він не хоче оминути нікого. Учні питають: Учителю, тобі байдуже, що гинемо? Це питання не залишається без відповіді — саме в цей момент, після прохання учнів, Ісус втручається у розвиток подій. Свобода вибору, яку надав нам Бог, змушує Ісуса втручатися в наше життя лише після нашого прохання, після нашої мольби. Можна запитати себе: чого ми боїмося, якщо Він присутній у нашому житті? Чи не тому, що нам бракує віри?
У цьому вся суть. Якщо Господь керує нашими діями, нашим життям, тоді ми не повинні нічого боятися. Ми маємо звертатися не до земного світу, а до Небесного Царства, яке вже повноправно ввійшло в наше життя.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com