Фултон Шін відвідував Лурд понад 30 разів, оскільки мав особливу прихильність до Лурдської Божої Матері.
Ватикан щойно відновив беатифікаційний процес високошановного Фултона Шіна, а 11 лютого Церква відзначає спомин Пресвятої Діви Марії з Лурда. З цієї нагоди Aleteia пропонує три зворушливі історії про стосунки архієпископа з Лурдською Богородицею.
1.Богородиця оплатила його рахунок у готелі
Перший випадок стосується тих часів, коли Шін був священником-студентом університету в Бельгії. У нього було рівно стільки грошей, скільки потрібно на 24-годинну поїздку потягом, і ні копійкою більше.
«Якщо мені вистачить віри відвідати Лурд, щоб відсвяткувати п’яту річницю моїх свячень, то нехай Пресвята Мати допоможе мені», — міркував він.
Він приїхав у Лурд з порожнім гаманцем, але розсудив, що Пресвятій Матері так само легко оплатити великий рахунок у готелі, як і маленький. «Коли просиш про чудо, ніколи не будь дріб’язковим», — жартував він згодом, розповідаючи цю історію слухачам.
Отже, Шін поселився у найкращому готелі і вирішив, що протягом свого перебування молитиметься Новенну до Пресвятої Діви.
«На дев’ятий ранок нічого не сталося, — розповідав він. — Вдень теж нічого не сталося; так само й увечері нічого не сталося… тоді справа почала здаватися серйозною».
Сподіваючись на ще один шанс, молодий священник пішов до гроту помолитися близько 22:30 вечора. Там до нього раптом підійшов незнайомий чоловік: він поплескав його по плечу і запитав, чи він американський священник, чи розмовляє французькою, і чи знає Париж. Шін відповів «так» на кожне запитання, і після цього чоловік попросив його бути гідом для його родини наступного дня.
Вони повернулися до готелю, і тоді чоловік поставив молодому священнику «найцікавіше запитання», яке той чув у своєму житті: «Ви вже оплатили рахунок у готелі?»
Богородиця про це подбала.
2.Богородиця висадила його з потяга
Єпископ Шін розповідав про інший випадок за участю Лурдської Божої Матері, коли він звернувся з «дуже небезпечною молитвою» всього за кілька хвилин до відправлення потяга.
«Пошли мені якісь страждання або випробування, щоб врятувати душу», — помолився він тоді.
Ось ця історія.
Шін бігом повертався до свого готелю, щоб встигнути на потяг — злетів трьома прольотами сходів, промчав коридором і відімкнув двері — але весь час цей час відчував, що хтось його наздоганяє.
Його переслідувачкою виявилася молода жінка, яка зізналася, що йшла за ним, сама не знаючи, чому: вона просто побачила його раніше того ж дня під час процесії і відчула прагнення з ним заговорити.
Шін запитав, чи вона католичка, а вона відповіла, що атеїстка. Вона приїхала з Нідерландів разом із 60 іншими атеїстами. Того дня всі вони поїхали в гори, але вона вирішила залишитися. (Згодом вона і отець Шін дізнаються, що автобус впав з мосту, і всі пасажири загинули).
Священник сказав їй тоді, що вважає її своєю «проблемою». Він вирішив залишитися, доки вона «не повернеться до Доброго Господа», що зайняло три або чотири дні. Коли вона приступила до таїнств і священник був готовий нарешті вирушити додому, почалися нові проблеми.
Шін намагався дістатися Парижа, але кожен квиток на потяг, який він купував, з незрозумілих причин виявлявся недійсними, і його висаджували на наступній станції без їжі та води. Так тривало цілий тиждень, але у Шіна було на це чітке пояснення: «Це ціна, яку я мав заплатити за її [наверненої жінки] душу».
«Отже, Пресвята Мати оплачує рахунки в готелях. Вона навертає атеїстів», — сказав своїм слухачам Шін, а потім розповів легенду про те, як Ісус підійшов до Петра біля небесної брами і спитав його про душі, які, як здавалося, надто легко потрапляють у рай. Петро запевнив Господа, що це не його провина: «Кожного разу, коли я зачиняю двері, Твоя Мати відчиняє вікно».
3.Лурдський новонавернений, який проповідував єпископу Шіну
Єпископ Шін також розповів дивовижну історію звичайної дівчини-католички з Парижа. Ії звали Єлизавета, і влітку 1889 року вона вийшла заміж за лікаря-атеїста на ім’я Фелікс. Він намагався зруйнувати віру своєї дружини, але у відповідь почала наполегливіше її вивчати.
Ось ця історія.
З 1905 по 1914 рік Єлизавета була хвора і прикута до ліжка. «Коли вона помирала, — розповідав єпископ Шін, — вона сказала своєму чоловікові: “Феліксе, коли я помру, ти станеш католиком і священником-домініканцем”». Він знову висловив свою ненависть до Бога; вона ж повторила своє пророцтво і померла у нього на руках.
Після смерті дружини чоловік знайшов серед її щоденників і паперів запис про те, що в 1905 році вона просила Бога послати їй «достатньо страждань, щоб відкупити душу [Фелікса]».
Вона написала, що ціна буде сплачена у день її смерті, і що «немає більшої любові у жінки, ніж коли вона віддає життя за свого чоловіка».
Відкинувши її слова як «вигадки побожної жінки», овдовілий лікар вирішив написати розгромну книгу про Лурд. (Єпископ Шін не згадує цей факт, але інше джерело стверджує, що подружя їздило до Лурда в 1912 році, оскільки стан її здоров’я не покращувався. Кажуть, що біля гроту вона молилася не за зцілення, а за навернення чоловіка. Коли вони повернулися додому, її здоров’я знову погіршилося).
Проте, як тільки він прибув до Лурда і «поглянув в обличчя статуї Марії, він отримав великий дар віри… такий повний, такий тотальний… він побачив все, у що вірив раніше, у його цілковитій помилковості й дурості».
Це була епоха Першої світової війни, і чинним папою був Бенедикт XV. Почувши історію навернення Фелікса, він запросив чоловіка до себе. Лікар-католик розповів Святішому Отцеві свою історію і попросив дозволу стати священником-домініканцем.
Спершу Папа не дав дозволу, сказавши, що Фелікс повинен виправити шкоду, яку раніше заподіяв вірі, але після особистої розмови зі священником, який його супроводжував, він змінив свою думку і сказав Феліксу робити все, що скаже йому духівник.
У 1919 році доктор Фелікс Лезер вступив до ордену домініканців у Парижі, а у липні 1923 року був висвячений на священника.
Єпископ Шін завершив цю розповідь так: «Великий Піст 1924 року. Під час посту я, Фултон Дж. Шін, був на реколеціях у домініканському монастирі в Бельгії. Чотири рази на день, по 45 хвилин кожного разу, я мав реколекції під духовним керівництвом отця Фелікса Лезера з Ордену Проповідників, католицького священника-домініканця, який і розповів мені цю історію».
фінансово.
Щиро дякуємо!
