Роздуми над Словом Божим на п’ятницю ХХVIІ звичайного тижня, рік І
Колись чув таку байку (не пам’ятаю автора). В одному селі жив священник і якось прийшов до нього диявол. Священник сидів у цей час і пив чай. Диявол підійшов, зняв свій червоний капелюх, поклав його на столі, підсів і також почав пити чай. Священник на нього подивився, але нічого не зробив і не сказав. І так почалося життя їхнє. Священник іде по воду — і диявол за ним, у своєму капелюсі. Священник по хліб — і диявол із ним. Жили вони удвох, а оскільки диявол весь час перебував зі священником, то в селі все почало змінюватися. І змінюватися на краще, бо диявол жив у домі священника або десь з ним ходив, а тому не з’являвся людям у селі, щоб спокушувати їх чи робити якусь шкоду. Таким чином у селі почалося райське життя.
До єпископа дійшла чутка, що є село, яке процвітає в чеснотах, де порядок і гармонія. І сам єпископ приїхав подивитися. Ходив зі священником, оглядав село й те, як живуть люди. Порядок на вулицях, чоловіки не п’ють, жінки не сваряться, діти не бешкетують — усе прекрасно і без проблем. Єпископ, задоволений тим, що в нього є така ідеальна парафія, зрештою приходить на обід до дому священника. Коли ж увійшов зі священником у дім, зауважив на столі червоний капелюх. А диявол десь зник. Єпископ запитав: «Чий це капелюх?» — «Племінника», — відповів священник. Після смачного обіду єпископ із найяскравішими враженнями поїхав. Прийшов священник, почав пити чай і тут, вискочивши з шафи, диявол кинувся його обіймати, вигукуючи: «Мій рідний, любий дядьку!»
Так буває в нашому житті: коли живемо з поневоленням, то воно стає ніби рідним. Кожна людина має своїх демонів, які до неї повертаються. Повертаються до нас, коли ми вже думали, що вони пішли. І вони ще будуть приходити. І не тільки аж до смерті, але навіть ще й п’ять хвилин по смерті. Які мої демони? Чи знаю я, коли вони приходять, щоб не дати їм заволодіти собою? Коли демон приходить, то поневолює. Демон пов’язаний з поневоленням, із залежністю. Всі маємо залежності, які нас поневолюють. Але не всі мають Ісуса, наблизившись до котрого, ми отримуємо визволення.