Європа повинна і далі розвиватися, як через кризи минулого, так і задля їх долання. Дороги назад немає.
Про це говорив кардинал Райнхард Маркс, голова Комісії єпископатів Європейського Союзу (COMECE), коментуючи конгрес на тему «(Пере)осмислити Європу». Цей захід відбуватиметься у Ватикані 27-29 жовтня 2017 року. «Ми бажаємо створити простір, який допоможе розбудити нову відвагу», — підсумував ієрарх мету конгресу.
А відваги, за його словами, потрібно багато, оскільки Європа не виглядає такою сонячною, як декілька років тому. Стало менше оптимізму щодо бажання посилювати єдність, натомість з’явилися тенденції до відокремлення. «Це процес пошуку, етап орієнтації, коли ми повинні визначитися, якою буде доля Європи в найближчі 20-50 років, і якою є її мета», — підкреслив голова Комісії єпископатів ЄС. Говорячи про кризу Європи, він зазначив, що кризи існували завжди, хоча останні були доволі «суворими». Церква, за його словами, бажає допомогти розбудити відвагу, але не тільки вказувати, що робити, а й сприяти діалогові та обміну.
«Об’єднана Європа — це проект. Від нього не можна відмовлятися. Це унікальний досвід в історії людства, що народи і країни вільно вирішують відмовитися від частини свого суверенітету, співпрацювати й ніколи більше не вести війну одна проти одної, а разом трудитися задля спільного добра й для добробуту своїх народів, — підкреслив кардинал. — Що стосується прав людини, демократії, конституції, верховенства права — це все чудово. Час від часу потрібно про це нагадувати, бо схильність забувати є дуже сильною».
Кардинал Райнхард Маркс вказав також на важливість солідарності й субсидіарності у Європі, які є важливими поняттями соціальної доктрини Церкви. Ще одне важливе питання для Церкви, за словами ієрарха, полягає в тому, яку роль відіграє Європа у світі. «Якими є фундаментальні цінності Європи? — запитує риторично кардинал. — Це ще один аспект, про який ми повинні свідчити у світі. А кому ж виступати за “великий розвиток” людства саме в теперішній час, коли голос Сполучених Штатів став дещо важким? Подумаймо про проблеми клімату, велику концепцію Папи щодо “спільного дому cтворіння”; подумаймо про те, що ми повинні дбати, аби бідні, разом із майбутнім поколінням, не залишалися поза увагою. Європа несе велику відповідальність за це. Про це Папа, напевно, говоритиме під час Конгресу. Європа повинна відігравати у цьому важливу роль. Це час Європи, і ми, як Церква, також повинні прийняти виклик».
На думку голови Комісії єпископатів Європейського Союзу, криза Європи свідчить також і про те, що бачення святого Йоана Павла ІІ Європи, яка «дихає двома легенями», маючи на увазі Схід і Захід, здається, стало далеким, як ніколи раніше. «Ми повинні шанувати те, що країни Центральної та Східної Європи мають свою історію, яку вони, певною мірою, наново відкрили для себе лише кілька років тому», — зазначив кардинал Маркс, говорячи про шкоду, якої завдали європейським країнам ідеології та війни минулого століття. Ці ж країни, за його словами, надто швидко перейняли західний капіталістичний спосіб життя.
«Серед різноманітності Європи стає дедалі важче дійти до спільного розуміння найважливіших питань, — зауважив ієрарх. — Ще десять років тому я про це не думав. Але не існує шляху назад, до націоналістичного варіанту розвитку держав, і кожен член Європейського Союзу повинен дотримуватися цих принципів».
У суботу, 28 жовтня, до учасників Конгресу «(Пере)осмислити Європу» звернеться Папа Франциск. Він укотре показав, що Європа йому не байдужа, навіть якщо сам він прибув «з іншого кінця світу». Кардинал Райнхард Маркс зазначив, що Святіший Отець занепокоєний долею Європи.
«Європо, ти — частина майбутнього. Не відступай назад, до свого закритого світу. Не захищай свого добробуту настільки, щоб він виявлявся стіною. Замурована Європа, яка не цікавиться тим, що відбувається навколо, — безплідна. Йоан Павло ІІ часто повторював чудові слова: “Європа — це відкритість”. Цей вислів був маяком, що провадив мене протягом моєї діяльності на користь Європи», — сказав на завершення кардинал Райнхард Маркс.
За матеріалами: Радіо Ватикану
фінансово.
Щиро дякуємо!
