У суботу, 4 листопада, у Львові пройшла молитовна хода пам’яті загиблих воїнів АТО. Їй передувала Свята Меса у Львівській митрополичій базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії, яку очолив єпископ-помічник Львівської архидієцезії Едвард Кава у співслужінні із капеланами Душпастирського відділу військового капеланства Львівської архидієцезії.
На початку літургії о. Іван Заяць, головний військовий капелан, звернувся до присутніх:
—Усі ми неодноразово були свідками того, як звичайні перехожі ставали на коліна, віддаючи шану воїну, який вирушив у свою останню мандрівку до батьківського дому. У грудях стискалося серце від вигуків «Герої не вмирають!» І вони не вмирають, поки живе пам'ять про них та їхній подвиг. Сьогодні ми зібралися тут, щоб ушанувати тих, хто віддав своє життя за Україну і за кожного з нас. Після Святої Меси ми пройдемо вулицями Львова від кафедрального собору до храму Стрітення Господнього і будемо молитися за ваших синів, чоловіків, батьків та побратимів, щоб Милосердний Отець прийняв їх до свого Дому.
Під час проповіді єпископ Едвард наголосив на тому, наскільки важливо зберігати пам’ять про тих, хто віддав своє життя за те, щоб ми мали мир і почувалися у безпеці, наскільки важливо цінувати їхню жертву і те, що Бог нам через неї хоче дати.
— Брати і сестри, це слово, яке ми сьогодні читаємо, говорить нам про Лазаря, про звичайну родину, про друзів Ісуса Христа, яких він любив, оточував їх увагою, любив перебувати у їхньому домі. Варто, щоб ми собі взяли до серця, що це ми є такими друзями, близькими Ісуса Христа, тими, з якими Він любить перебувати і хоче перебувати, особливо у нашому стражданні. Коли помирає Лазар, Марта і Марія переживають це по різному. Марія на духовному рівні, а Марта – по-людськи, як ми всі, переважно, це переживаємо. Це близьке нам, особливо коли ми переживаємо біль від втрати коханої особи. Ми також питаємо: чому саме він, чому зараз, чому саме нас торкнулася смерть? Але прийде час, коли ми почуємо відповідь, коли Бог дасть нам серце повне надії і ми відчуємо радість Воскресіння і зрозуміємо, що смерть була недаремною.
На завершення єпископ додав:
— Нехай наша спільна молитва буде винагородою Богові за дар життя наших синів, чоловіків, які віддали життя. Але нехай також буде видимим знаком, щоб ми всі відчули відповідальність за їхню смерть, вдячність Богові, та пробудить у нас прагнення і зворушення, яке поведе нас до вічного життя, до Бога. Щоб ми не переставали молитися і випрошували, благали і жебрали про той мир, якого нам так бракує!
Боже, лише ти є джерелом миру! Тільки Ти можеш змінити, тільки Ти можеш зупинити, тільки Ти можеш зцілити рани наших сердець, тільки Ти можеш воскресити тих, кого ми сьогодні віддаємо Тобі!
Після Святої Меси хода вирушила вулицями міста, з молитвою та запаленими свічками, учасники молилися про мир в Україні, вшановуючи пам’ять загиблих героїв. Процесія завершилась молебнем у храмі Стрітення, після чого усіх присутніх запросили на спільний обід до курії Львівської архидієцезії, щоб підкріпити свої сили та поспілкуватися.
Головний військовий капелан львівської архидієцезії у коментарі для CREDO сказав:
— Від імені цілого нашого Душпастирського відділу військового капеланства прагну висловити глибоку вдячність архиєпископу Мечиславу Мокшицькому, митрополиту Львівському за його сприяння та благословення нашій ініціативі, а також єпископу-помічнику Львівської архидієцезії Едварду Каві за його участь в організаційному процесі Першої всеукраїнської пішої молитовної ходи за загиблими воїнами АТО та за глибокі і сильні слова, які скерував до нас під час Святої Меси. Дякую за спільну молитву отцю настоятелю храму Стрітення Господнього, у якому відбувся молебень на завершення ходи. Щиро дякую усім, хто прийшов, щоби молитися за наших героїв, вшанувати їхню пам’ять та підтримати родичів та друзів загиблих, а також усім, кому небайдужа доля нашої країни.
фінансово.
Щиро дякуємо!
