Нехай же Господь Бог підтримує тих, хто в Україні долучається до будування справедливого і солідарного суспільства, і нехай їм не забракне конкретної підтримки з боку Церков та віруючих.
Таке побажання пролунало з вуст Святішого Отця, який у четвер, 9 листопада 2017 р., прийняв спільноту Папської української колегії святого Йосафата, а також колишніх студентів та провідників, з нагоди 85-річчя теперішнього осідку колегії в Римі.
У вітальному слові, зверненому до Святішого Отця, ректор колегії о. Луїс Касіяно ЧСВВ зазначив: завдяки провіденційному починанню Папи Пія ХІ і турботі його наступників аж до наших днів, сотні студентів та семінаристів греко-католиків протягом цих десятиліть мали змогу здобувати освіту та відповідну формацію під крилом базиліки св. Петра, щоби стати «служителями при престолі, смиренними Божими священиками, провідниками й учителями свого народу». Від імені спільноти він подарував Папі ікону святого священномученика Йосафата, Небесного покровителя колегії.
Святіший Отець, своєю чергою, зазначив, що Папа Пій ХІ став сподвижником ініціативи, яка була виявом «особливої та конкретної турботи Наступників святого Петра про вірних Церкви, що походили з теренів страждання й переслідування, аби вони, таким чином, могли почуватися тут, у Римі, як улюблені діти, що мешкають у домі та зростають у ньому, готуючись до апостольської місії».
«Протягом років свого понтифікату, Пій ХІ мусив виходити назустріч епохальним викликам, але завжди підносив рішучий голос на захист віри, свободи Церкви та трансцендентної гідності кожної людської особи. Він чітко у промовах і листах засуджував атеїстичні й нелюдяні ідеології, які у ХХ сторіччі призвели до великого кровопролиття», — сказав Франциск. Таким чином, зазначив Папа, його попередник вказав Церкві провідний шлях Євангелія, який здійснюється також і через шукання соціальної справедливості.
«Заохочую вас, як майбутніх священиків, вивчати соціальну доктрину Церкви, аби дозрівати в розпізнаванні та судженнях щодо суспільних реалій, у яких ви будете покликані працювати», — вів далі Святіший Отець, додаючи:
«Також і в наші дні світ поранений війнами і насильством. Зокрема, у вашій дорогій Україні, звідки ви походите й куди повернетеся після завершення навчання у Римі, триває трагедія війни, яка породжує великі страждання, насамперед на уражених теренах, які стають ще уразливішими через наближення зимових холодів. Й існує також сильне прагнення справедливості та миру, які усунуть усі форми зловживань, суспільної та політичної корупції — дійсності, тягар видатків якої завжди лягає на плечі бідних. Нехай же Бог підтримує та заохочує тих, які включаються в будування дедалі справедливішого та солідарнішого суспільства. І нехай їх активно підтримує конкретна участь Церков, віруючих та всіх людей доброї волі».
Папа зауважив, що для семінаристів і священиків ці виклики можуть здаватися невластивими, але тут слід згадати слова святого апостола Йоана: «Писав вам, юнаки, бо ви сильні, і слово Боже у вас перебуває, і ви перемогли лукавого». Отож, «люблячи та звіщаючи Боже слово», яке «стає світильником серця», стаємо «справжніми пастирями громад».
Як зауважив далі Наступник святого Петра, проживаючи на Янікульскому пагорбі, вихованці Колегії мають змогу милуватися «прекрасними панорамами Рима». «І, можливо, кілька днів тому, після зливи, ви бачили веселку, коли сонце пробивалося крізь найгустіші хмари. Так само —– сказав він, — заохочую вас дбати про те, щоби ваше серце завжди витало над широкими горизонтами, які огортають увесь світ, де протягом сторіч розсіялися численні сини й доньки України».
Папа заохотив вихованців Колегії любити і зберігати свої традиції, але уникаючи будь-яких форм замкненості. А також завжди зберігати «мрію союзу Бога з людством», оті мости, «які, немов арка світла над хмарами, примирюють небо і землю та закликають людей тут, на землі, навчитися любити одні одних, відклавши зброю та будь-які форми зловживань».
«Якщо прямуватимете вперед саме так і навчите інших так чинити, особливо в екуменічному діалозі, що є фундаментальним, — я впевнений, що з небесної батьківщини вам усміхнуться і підтримуватимуть єпископи та священики, деякі з них виховані у вашій колегії, що віддали своє життя та вистраждали переслідування задля вірності Христові та Апостольській Столиці», — сказав Святіший Отець. «І насамперед, радітиме Пресвята Богородиця Марія, велично вшановувана у вашому національному санктуарії в Зарваниці. Вона прагне, щоби священики Її Сина були схожими до смолоскипів, запалених під час чувань у санктуарії, нагадуючи всім, особливо убогим і стражденним, а також тим, які чинять зло та сіють насильство і знищення, що “народ, який в пітьмі ходить, уздрів світло велике; над тими, що живуть у смертній тіні, світло засяяло” (Іс 9, 1)».
Підсумовуючи, Папа нагадав, що також зберігає маленьку українську ікону Пресвятої Богородиці, яку йому подарував Блаженніший Святослав, коли був в Аргентині. Після обрання на Наступника святого Петра він сказав привезти її з Буенос-Айреса та постійно перед нею молиться. Святіший Отець також згадав свій досвід спілкування ще в дитинстві з українським салезіянином о. Степаном Чмілем, завдяки якому пізнав іншу літургійну традицію та довідався про страждання і переслідування.
«Супроводжую вас своїм благословенням, молячись за мир та екуменічне порозуміння в Україні. І прошу вас не забувати молитися за мене», — сказав Папа та вділив усім Апостольське благословення.
За матеріалами: Радіо Ватикану, Radio Watykańskie, Vatican Radio