Що з того, що ти маєш, належить тобі?

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 30 листопада

Що означає чинити мудро? Багато з нас, напевно, не раз дивувалися цій притчі, яка немовби випадає з контексту Євангелія, адже тут Христос відкрито хвалить нечесного і корумпованого чиновника. Скандал? Увага! Христос хвалить його за те, що він вчинив мудро.

Здається, ключ до розгадки полягає в тому, щоби трохи вирватися із замкненого кола сірих буднів, де ми неспроможні бачити далі власного носа, та спробувати подивитися на ситуацію Божими очима. Спочатку ми зустрічаємо двох дійових осіб: багатого власника та управителя. Очевидно, що в цій ситуації багатий власник має розлогі угіддя, на яких працює багато людей, що у результаті має приносити йому ще більший дохід. А через великий розмах справи він потребує спеціаліста, менеджера — управителя. Той має право діяти від імені власника, купувати і продавати, видавати зарплату, наймати на роботу і звільняти, переводити гроші на банківські рахунки, тощо. Але це не означає, що управитель може вважати всі ці добра своїми, використовувати їх на власний розсуд, чи зневажати й гнітити інших працівників. Не він ними володіє. А ця влада йому дана, щоби він примножував статки власника, діяв в його інтересах. Тому, очевидно, по закінченні певного періоду треба буде здати звіт із своєї діяльності, щоби тримати власника в курсі справи.

Чи всі ми не є управителями в своєму житті? Що з того, що ти маєш, належить тобі? Ти розпоряджаєшся своїми грошима і кар’єрою, але вони є даром Бога; своїми відносинами з друзями і родиною, але вони є даром Бога; своїми здібностями, інтелектом та тілом, але вони є даром Бога. Усе це має свого Власника, і ним не є ти.

Притча починається з анонімного доносу на управителя, що той марнує добра власника. Чи в твоєму і моєму житті не є так? Бог, звісно, унікальний у своїй доброті власник, і Його терпеливість часто видається майже гумовою, але прийде день і Він покличе тебе до себе і запитає: Що я про тебе чую? Дай звіт про твоє управління, бо ти не можеш більше розпоряджатися. У день, коли Він припинить твої повноваження над усім, що ти вважав своїм, із самим життям включно, ти вже не матимеш сил ані копати, ані просити, тобто вже ніяк не відновиш контроль над відібраним тобі життям. У цей день ти маєш дати звіт, і вже не встигнеш нічого змінити в ньому.

Управитель в останню хвилину, з поспіхом намагається змінити ситуацію, звернувши, нарешті, увагу на тих, хто був доручений його опіці — починає прощати борги і робити добро, поки він ще в змозі це зробити. Так і ми повинні намагатися встигнути це у своєму житті ще до його закінчення, щоби не змарнувати останній шанс почути від Господа, що ми вчинили мудро, щоб, коли життя не стане, вас прийняли в намети вічні.

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com