Греко-католицький календар
Мучц. Анісії
Преп. Зотика
Апостол
Як 1, 19-27
19 Знайте, мої улюблені брати: кожна людина нехай буде швидкою до слухання, стримана в словах, повільна на гнів. 20 Адже людський гнів не здійснює Божої справедливості. 21 Тому, відкинувши всяку нечистоту і рештки злоби, з лагідністю прийміть посіяне Слово, що може спасти ваші душі. 22 Будьте виконавцями Слова, а не лише слухачами, які обманюють самих себе. 23 Бо коли хто є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя в дзеркалі: 24 тож побачив себе, відійшов і тут же забув, який він. 25 А хто дивиться на досконалий закон свободи і перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; він буде блаженний у своїх діях.
26 Коли хто думає, що він [між вами] побожний, але не приборкує свого язика, той лише обманює своє серце: його побожність — примарна. 27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем — це відвідувати сиріт і вдів у їхньому горі, зберігати себе чистим від світу.
Євангеліє
Мр 10, 17-27
17 А як Він вирушав у дорогу, один підбіг, впав на коліна й запитав Його: Учителю добрий, що маю робити, аби успадкувати вічне життя? 18 Ісус сказав йому: Чому називаєш Мене добрим? Ніхто не є добрим, один лише Бог. 19 Знаєш заповіді: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво, не кривди, шануй свого батька та матір?
20 Той сказав йому: Учителю, все це я зберіг з малих літ! 21 Поглянувши на нього з любов’ю, Ісус сказав йому: Одного бракує тобі: піди і все, що маєш, продай та роздай бідним, — і будеш мати скарб на небі. А тоді приходь, [бери свій хрест] і йди за Мною! 22 Він же, засмутившись від сказаного, відійшов пригнічений, бо мав велике багатство.
23 І, поглянувши навколо, Ісус каже своїм учням: Як важко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже! 24 Учні були вражені тими словами. А Ісус знов у відповідь каже їм: Діти, як важко [тим, які надіються на багатство], увійти в Царство Боже! 25 Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже! 26 Вони ще більше дивувалися, говорячи між собою: Хто ж тоді може спастися? 27 Поглянув на них Ісус та й каже: Для людей це неможливе, але не для Бога, бо для Бога все можливе.