Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 5 грудня
Сьогодні Павло, звертаючись до Тимотея, протиставляє тих, що звикають бездільно по хатах тинятися, і не тільки нічого не роблять, а ще й цокочуть і скрізь втручаються, і базікають, що не личить; тим, про яких Писання говорить: “Не зав’язуй рота волові, що молотить”; і “Робітник — гідний своєї нагороди”. До якої категорії людей належу я?
Дар мови ми можемо використовувати в різний спосіб, особливо коли це стосується праці. Можна критикувати. Але критика також буває конструктивною або деструктивною. Якщо я бачу проблему, то маю право скерувати критику, тобто назвати речі своїми іменами, спробувати знайти причину проблеми і запропонувати шляхи виходу із ситуації. Рахуючись із тим, що, цілком можливо, мені також доведеться включитися у спільну працю з виправлення проблеми і взяти на себе певну відповідальність, а значить, своєю чергою наразитися на критику, бути на неї відкритим. Стати волом, що молотить. Так будується кожна людська спільнота: родина, парафія, монаша спільнота, громадянське суспільство, нація.
З іншої сторони, критика може бути деструктивною. Ознаки подає Павло: цокотіти — тобто нарікати. Пам’ятаєш, що було головною проблемою Ізраїля в пустелі? Власне, нарікання. Тільки-но вони втекли з рабства, підійшли до моря, за яким на них чекала свобода, як одразу ж почали нарікати на долю, на Мойсея, на Бога, що краще було б нікуди не втікати, сидіти тихо і їсти свою порцію черствого хліба, аби не загинути від меча єгиптян. Тільки-но перейшли море, зайшли в пустелю, почались нарікання на спрагу. Як Бог вивів для них струмінь із скелі, почали нарікати на голод. Як зіслав їм манну, почали нарікати на те, що давно вже м’яса не було. І перепелиці також не зупинили нарікання. Мусили померти всі ті, що вийшли з Єгипту, щоби змінилась ментальність народу.
Скрізь втручаються — тобто дають поради там, де їх просять, і де не просять, де це потрібно і де ні, знаються вони на тій справі чи ні. І базікають — тобто пліткують, вливаючи отруту у вуха тих, хто міг би працювати для спільного добра, хто ще має відвагу і бажання працювати.
Спробую сьогодні подивитися на себе. Чи й мене Павло радить сторонитися з приводу мого нарікання, невпинного втручання і пліткування? Чи, може, слова, які виходять з моїх уст, хоч і наражають мене на несприйняття і ворожість, та наповнюють мене гідністю робітника?
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності. Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
