Не думати, ніби комусь просто не пощастило, а мене це омине…

Роздуми над Божим Словом на четвер після Попільної Середи

Коли Господь дає нам заповідь, щоб ми брали свій хрест і наслідували Його, то хоче нас уберегти від ілюзії, ніби в нашому світі можна врятуватися і сховатися від зла, присутнього в людському стражданні, смерті; від ілюзії, що можна врятуватися від болю бути відкинутим і що іншим просто не пощастило, коли вони зіткнулися зі стражданням, а ось мені обов’язково має пощастити і я уникну і хворіб, і приниження, і смерті…

Перебування в такий ілюзії подібне до того, як страус ховає голову у пісок.

Тому Господь і говорить: «Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її, а хто погубить душу свою заради Мене, той спасе її».

Врятуватися від небезпеки гріха можна лише дивлячись цій небезпеці у вічі і змагаючись із нею. Щоб урятуватися від ворога, ти мусиш прийняти бій. Взяти свій хрест — це й означає прийняти виклик, який перед тобою ставить зло — гріх, який має свій плід у стражданні й смерті. Ісус смиренно приймає плід гріха: зазнає смерті й таким чином її перемагає. Через Хрещення ми маємо в собі антидот гріха — Божу благодать. Але мусимо ще самі пройти через страждання і смерть, віддані Богові, щоб остаточно воскреснути в славі з Христом.

Приймаючи страждання і смерть на хресті, Ісус Христос не є пасивним, як могло би здаватися: Він бореться, відвойовує у смерті й гріха нас, відкуплених. Бореться, відвойовуючи в нашому серці простір для Божої любові, звільняючи його від неволі гріха.

Християнин — це ще й воїн. Приймаючи хрест він виходить на шлях боротьби Любов’ю проти егоїзму, милосердям проти осуду й ненависті. Як пише святий Павло: «Тому візьміть усю Божу зброю, щоб ви змогли дати опір у день зла і, все подолавши, вистояти. Отже, стійте, підпережіться істи­ною, зодягніться в броню пра­вед­но­сті, взуйтеся в готовність благо­віс­тити мир. Понад усе візьміть щит віри, яким зможете погасити всі вогнен­ні стріли лукавого; візьміть шолом спасіння і ду­хов­ний меч, яким є Боже Слово. Постійно моліться духом уся­кою молитвою і проханням, дбайте про це з усякою витри­ва­лістю і бла­ганням за всіх святих» (Еф 6, 13-18).