Практикована в Канаді евтаназія справляє сильний вплив на ментальність мешканців цієї країни.
Вона зміцнює їх у переконанні, що людина має цінність лише тоді, коли вона при силах і їй все вдається, — вважає кардинал Томас Коллінз. Він вказує, що проявом цієї нової ментальності є, серед іншого, високий показник самогубств серед молоді. Вони вчаться від керівництва країни, що життя, яке нібито не має сенсу, треба просто закінчити, пише Radio Watykańskie.
«Проблема полягає в тому, що дійсність приховують за фальшивою термінологією, яка гарно звучить, — каже кардинал Коллінз. — Бо цих людей убивають, а не “дозволяють їм померти”. І прихильники евтаназії це усвідомлюють. Це було видно під час суперечки саме про термінологію. Навіть слово “евтаназія” їм видавалося надто жорстоким. Тому вони говорять про медичну допомогу при вмиранні. Коли помирала моя сестра, то вона справді користувалася медичною допомогою — це була паліативна опіка, їй тамували біль. Але в тому, що передбачає канадський уряд, немає допомоги, опіки, є несення смерті. І більше нічого. Ти не живеш. У цьому суть евтаназії. У часи, коли зокрема молодь так часто скоює самогубство, бо втрачає всіляку надію, наш уряд і всі ті, хто хвалиться своїм співчуттям та милосердям, кажуть до нас усіх: якщо відчуваєш, що твоє життя не має сенсу, то просто не живи. Так бути не може. Це недобре! Це не є нічим добрим для нашого суспільства!»
На думку архиєпископа Торонто, нині справджується те, що казав ще Йоан Павло ІІ. Настає цивілізація смерті. У її контексті, однак, дуже важливим є свідчення, яке папа Войтила дав в останні місяці свого життя. «Його тіло було знесилене, а при цьому велич цієї людини для всіх була очевидна», — згадує кардинал Коллінз.
Церква в Канаді, каже кардинал, не залишиться пасивною перед лицем цієї нової дійсності. Вона старається про розвиток паліативних терапій, а водночас на місцях, по парафіях хоче дійти до всіх, хто сумнівається у цінності свого життя. «Ми хочемо, щоб вони відкрили власну гідність», — зазначив канадський ієрарх.