Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 7 квітня
Важко розповідати про Воскресіння. Таку трудність мав навіть євангеліст Матей, коли розповідав про день Пасхи. Його оповідь повна хаотичності та цілого спектру почуттів: від страху до радості, від повної втрати до здивування.
Жінки пішли до гробу, щоби зробити звичайні речі, які підтверджували, що вони думали про смерть. Але стається щось незвичайне, нешаблонне. Життя перемагає смерть. Матей розповідає про це, говорячи про землетрус, про ангельські істоти надприроднього характеру, про камінь, відвалений геть наче пір’їнка, про сторожу, спаралізовану переляком. Навіть ми, читачі вже дві тисячі років опісля, не можемо залишатись не враженими цим описом, таким дивним та неймовірним.
Через згадку про землетрус, що передує появі ангела, Матей хоче дати відчути глибоке потрясіння, що товаришувало воскресінню Ісуса, не тільки у жінок та чоловіків тоді, але у кожної людини усіх часів, включно зі мною. Цей землетрус, що кидає сторожу на землю і лякає жінок, продовжується також і сьогодні і не хоче зупинитися. Коли Ісус помирає, Матей, у попередньому розділі, каже про перший землетрус, що розколює скелі та гроби. А зараз він знову згадує його як знак вселенського потрясіння, що змінює перебіг історії та правила життя, також релігійного. Страх, здивування, радість… Ось почуття, які збуджує землетрус Христового Воскресіння, доводить їх до крещендо. Сторожа, що впала на землю, це сторожі смерті, що не встояла. А жінки-мироносиці — це нова сторожа Ісуса, не мертвого, а живого. Де знаходимося ми? Де я бачу себе в цій євангельській сцені?
Великдень має стати потрясінням також для мене. Щоби змусити мене зайняти якусь сторону, знаючи, що я постійно пересуваюся між смертю і життям, між гріхом і прощенням, між егоїзмом і любов’ю, між показовою релігійністю і живою вірою… Нехай цей Великдень стане як той землетрус. Висвітлить мою впертість, мою замкненість, мої ситуації духовної смерті. Підштовхне мене до руху, щоби я більше відкрився на ближнього, вірив у життя навіть посеред найважчих перешкод, став у своїх щоденних жестах і словах провісником життя.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або гаманець WebMoney: WMU U597761928561.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
