Роздуми над Першим читанням на п’ятницю VII Великоднього тижня
Тими днями цар Агрипа й Верніка прибули до Кесарії поздоровити Феста. Через те, що перебували там чимало днів, Фест розповів цареві про Павла, кажучи: «Є один чоловік, в’язень, залишений Феліксом, на якого, коли я був у Єрусалимі, первосвященики і юдейські старші подали скаргу, домагаючись його засудження. Я відповів їм, що в римлян немає звичаю видавати якусь людину, поки обвинувачений не має перед собою тих, які його звинувачують, і не матиме змоги боронитися від звинувачень.
Коли ж вони тут зійшлися, я без жодної затримки наступного ж дня сів на місце судді й наказав привести чоловіка. Обступивши його, обвинувачі не вказали жодної провини з тих, про які я підозрював, а мали з ним якісь суперечки про свої забобони і про якогось Ісуса, померлого, про якого Павло запевняв, що Він живий.
Розгубившись у цьому питанні, я сказав, чи не хоче він піти в Єрусалим і там судитися щодо цього. Оскільки Павло вимагав, щоби його залишили на розсуд Августа, то я наказав охороняти його, доки не відішлю його до кесаря».
Діян 25,13б-21
У цих заключних розділах Діянь Апостолів апостол Павло тричі з’являється перед представниками влади, аби за кожним разом його невинність була підтверджена. Представники римського правосуддя не знаходять в ньому жодної провини; також і цар Ірод Агриппа ІІ (родич Ірода Великого) ним цікавиться. Розмова з царем описана у 26 розділі, якого, на жаль, не почуємо в ці дні (але можна прочитати самостійно). Фест, римський прокуратор, не розуміє суті проблеми: для нього це забобони, нерозумні суперечки. Під час розмови Фест скаже такі слова: «Ти безумствуєш (бісишся, сходиш з розуму, шаленієш), Павле! Багато грамотності тебе перевертає (перекидає, псує, перекручує, приводить) в манію (безумство, божевілля)» (26,24; переклад власний). На що Павло відповість: «Не безумствую, але кажу слова істини та здорового глузду» (26,25). Віра — як безумство, манія в очах багатьох. А насправді це нормальний здоровий глузд, що спасає.
Ми можемо багатьом видаватися шаленцями, божевільними, нерозумними. Світ думає по-іншому. Безумство хреста спасло світ. Безумство християн відкриває нову логіку. Віра в живого Ісуса робить нас божевільними в очах невіруючих. Але для того, хто зустрів Ісуса, ця істина дорожча від усього на світі.
Ілюстрація: Микола Бодаревський. Суд над апостолом Павлом. 1875 р.
фінансово.
Щиро дякуємо!
