«Немає більшої любові, як життя своє віддати за друзів» (Йн 15, 13).
20 травня, у спомин блаженної засновниці Згромадження Сестер Служниць Святого Духа Матері Йозефи (Хендріни Штеннманс), ми згадуємо також другу річницю смерті сестри Вероніки Рачкової, яка загинула в Південному Судані.
Сестра Вероніка походила зі Словаччини. Вона працювала спочатку в Гані, а потім шість років у Судані. Була відповідальною за медичний осередок св. Бакіти у місті Єй. Сестра Вероніка дуже любила Судан, всім серцем служила місцевому населенню, яке страждає від війни вже багато років. Вона як лікар також опікувалася психічно хворими, число яких зростало внаслідок довгих років військового протистояння.
16 травня вночі у свято П’ятдесятниці сестра Вероніка прийняла дзвінок із медичного центру: треба було відвезти до лікарні жінку, яка мала тяжкі пологи. Інші медичні працівники вже пішли додому, тому вона була змушена везти хвору сама. Коли сестра поверталась і була вже дуже близько дому, почалася стрілянина. Хтось стріляв в її авто. Сестра Вероніка була важко поранена, а авто перевернулось. На щастя, охоронці з сусідньої фабрики почули постріли й побачили, що сталось. Вони викликали допомогу. Коли її знайшли, с. Вероніка була ще притомна. Її відвезли до місцевої лікарні, куди перед цим вона сама доправляла жінку, що мала народжувати. Поранення були дуже тяжкі й лікарі порадили переправити її до більш професійного закладу. Сестру Вероніку літаком забрали до Найробі, столиці Кенії.
Чотири дні лікарі боролись за її життя, але 20 травня 2016 року вона відійшла до Господа. Сестру поховали у Південному Судані біля парафіяльного храму, де вона служила. На жаль, невдовзі військові протистояння посилились, і сестри були змушені залишити місцевість Єй. Клініка св. Бакіти була повністю знищена повстанцями. Зараз у Судані працюють дві сестри Служниці Святого Духа, які живуть у міжнародній спільноті богопосвячених осіб, що створена з представниць різних згромаджень. Вони допомагають у підготовці медичного персоналу.
Сестра Вероніка любила життя. Вона знала також, як дати свідчення життю, яке для неї було даром від Бога. Вона поїхала в Африку як місіонерка, щоб ділитися з іншими вірою та любов’ю до життя. Наша сестра цілком усвідомлювала, що місія в Південному Судані була ризиком. Вона віддала своє життя в жертву, захищаючи нове життя. 22‑го квітня 2018 року під час молитви в храмі св.Варфоломея в Римі її ім’я було долучено до списку сучасних мучеників.
Ми молимося, щоб життя і смерть сестри Вероніки були сильним натхненням для нашого життя і служіння; щоб ми, християни, долучалися з радістю і всією нашою енергією до служіння життю, яке Бог постійно посилає світові.
фінансово.
Щиро дякуємо!
