Найважливіший «Декалог» досвідченого батька пропонує паблік НеБийДитину. Справді, щоб бути хорошими батьками, не обов’язково закінчувати педагогічні студії, бо основа спілкування людини з людиною (також дорослої людини з маленькою людиною) достатньо проста.
1.Обмеження мають стосуватися безпеки і особистої свободи інших людей. Формулюйте їх максимально чітко і просто. З усім іншим нехай дитина вільно експериментує.
2.Покарання заздалегідь відомі, невідворотні і передбачувані. Нечіткий та незрозумілий причинно-наслідковий зв’язок розхитує нерви дітям і батькам. Батьківські крики і лютий вираз обличчя — це симптоми, з якими дорослому треба бігти до психіатра.
3.Мама і тато завжди заодно. Якщо мама «покарала» (використовуючи причинно-наслідковий зв’язок), то тато не скасовує покарання. Це не означає, що батьки не люблять дитину. Це просто наслідок дії дитини.
4.Бути старшим — це нові можливості, а не нові обов’язки. Ніколи не кажіть найстаршій дитині, що вона старша і тому щось винна. Це псує їй дитинство і відносини з молодшими братами і сестрами. Вона нічого не винна, бо не по своїй волі народилася першою.
5.Діти — це дзеркало батьків. Що більш істерично і непослідовно поводиться дитина, то спокійніше і послідовніше має поводитися дорослий. Діти копіюють дорослих, шукають в них приклад для поведінки та наслідування.
6.Лякати дітей не можна. Від слова зовсім, взагалі ніколи і нічим. (Хіба що ви розповідаєте казку про щось страшне, що в кінці таки буде переможене, або перетвориться на нестрашне.) Забудьте історії про те, як мама розлюбить, поліцейський/бабайко забере, сусід прийде і насварить. Це калічить дітей.
7.Не порівнюйте дітей. Якщо бажати дітям щастя, а не високих оцінок, то їм усі ці нісенітниці непотрібні. Рівняння на інших ламає людям мізки і віру в себе. Чорний пояс батьківства — це коли ти навіть не хочеш сказати: «Ти в мене найкращий!» Тому що «кращий» — порівняння.
8.Давайте дитині вибір і вчіть її слухати свої бажання. З дітей, за яких все вирішували в дитинстві й не питали, чого їм хочеться, виростають нерішучі та нещасні дорослі. Вибирати можна майже все: кашу, іграшки, мультик, одяг, плани на вихідні. (Але пам’ятайте іншу крайність: із необмеженим вибором дитячий мозок не вміє справлятися. Тому пропонуйте стільки речей на вибір, скільки років дитині.)
9.«Роби так» — не працює. Особистий приклад — поступово починає працювати. Нехай дитина надихається вашими вчинками і діями, а не робить щось примусово.
10.Любов — це не частина угоди. Батьки люблять дитину не за успіхи або хорошу поведінку. Вони її просто люблять, без умов.
За матеріалами дизайнера Микити Іванова
Ілюстрації Dinara Galieva спеціально для AdMe.ru
Переклад: Олександра Сидорченко