Навіщо Ісусові було охрещуватися?

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 24 вересня

Навіщо Ісусові було потрібне хрещення? Він же не мав нічого спільного з гріхом? Ісус — а Він на сто відсотків Бог — нічого не потребував. Але водночас Ісус був також і на сто відсотків людиною, тому таки мав потребу – потребу любити. Прийняти Любов, щоб могти любити. Любов єдина знає Істину. І тільки Любов уміє звіщати благовіст. Бог є любов’ю.

Святий Дух — любов Отця та Сина. У момент, коли Ісус молився в Йордані, ця палка Любов Бога стала видимою. Святий Дух від початку був в Ісусові, як і Отець Небесний. Адже Отець, Син, Святий Дух – єдиний Бог, неподільна та свята Трійця.

Це так важко збагнути розумові, який мислить категоріями розтину, порівняння, розділення і сортування. Після гріхопадіння людина звикла до поділу. Жінки проти чоловіків, діти проти батьків, людина проти Бога. Кожен хоче знайти-зберегти власне обличчя, власну недоторканність. Відкрити свою унікальність… У суцільних контра, боротьбі за своє, так багато втрачаємо. Втрачаємо Того Єдиного, у Кому є наше обличчя, Хто може зцілити наші синці, відновити наші межі, об’явити нам нашу особливість.

Наш Господь, Творець усього та кожного, пропонує нам справжню єдність. Єдність, у якій не втрачатимемо себе, відкриємо неповторність і важливість кожного. Це вже простір любові. І тут можемо оперувати лише категоріями мудрості. Святий Дух сходить на людину, щоб вона змогла мислити, стала мудрою, навіть попри брак освіти чи розуміння, щоб володіла особливим досвідом любові. Зустріч зі Святим Духом як Особою Божою дає людині наснагу долати межі своїх страхів і твердинь. Людина більше не боїться забути щось важливе. Бо Дух Святий стає пам’яттю серця. Чим тільки не стає святий Дух для людини з любові Господньої! І силою, і пам’яттю, і полум’ям серця, і живою водою, і променистим голубом… Але неодмінно Дух залишається Богом: тим близьким і бажаним Богом, який сотворив безмежний всесвіт і водночас може вміститися в маленькій людині.

Ісус зійшов у Йордан, щоб розкрилося небо. Щоб ми могли побачити Святого Духа в тілесному вигляді. Щоб могли почути зізнання нашого Отця: Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Тебе! Щоб могли повірити, що якщо я Ісусів брат, якщо маю з Ним особливу єдність в Євхаристії, то ці слова звернені також і до мене. Я — теж улюблений син мого Господа.

Духу Святий, відкрий моє серце, аби міг прийняти це Слово.

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com