Проста молитва, Проста молитва про мир, Молитва про мир — під такими назвами нам відома молитва, яку приписують св. Францискові.
Господи, вчини мене знаряддям Твого миру:
Навчи мене нести любов туди, де панує ненависть;
прощення — туди, де панує кривда;
єдність — туди, де панує незгода;
віру — туди, де панує сумнів;
істину — туди, де панує омилення;
надію — туди, де панує розпач;
радість — туди, де панує смуток;
світло — туди, де панує темрява.
Учителю,
вчини, щоб я не шукав утіхи, а утішав;
не шукав розуміння, а розумів;
не шукав любові, а любив.
Адже коли даємо — ми отримуємо,
коли прощаємо — отримуємо прощення;
коли помираємо — оживаємо до вічного життя!
Наразі немає жодного документального підтвердження цього факту. Вперше молитву опублікували 1912‑року у французьському журналі «La Clochette» (фр. «Дзвіночок»). Її автором імовірно був о. Естер Оґюст Букерель. Молитва згодом стала надзвичайно актуальною з огляду на війну, що спалахнула 1914 року.
Святий Йоан Павло ІІ молився словами Простої молитви під час першого Всесвітнього дня молитви про мир в Ассизі 1986‑го року. Свята Мати Тереза з Калькутти промовила цю молитву на церемонії вручення Нобелівської премії; сестри її ордену моляться цими словами щодня.
Білл Клінтон цитував Просту молитву у своїй вітальні промові на честь візиту Папи Йоана Павла ІІ до ООН, а Маргарет Тетчер цитувала у першому виступі після обрання на посаду прем’єр‑міністра.
Молитва, мелодію до якої написав Себастьян Темпл, звучала на під час похорону принцес Діани, а також на весіллі принца Монако Альберта ІІ.
Проста молитва під час похорону принцеси Діани.