Роздуми до Слова Божого на середу ХХVI звичайного тижня, рік ІІ
Один з учнів прагнув піти за Ісусом, хоч би куди Господь пішов. Ісус же у відповідь каже, що Сину Чоловічому немає де голови прихилити. Знаємо лише одне таке місце — хрест! Чи ти приймаєш такий маршрут?
Ще один учень прагнув піти за Господом, але після того, як поховає свого батька. Можна отримати враження, що учень прибіг до Ісуса просто з похорону. Тому багатьох можуть лякати ці слова: Залиш мертвим ховати своїх мертвих. Однак контекст дещо інший. Коли учень розмовляє з Ісусом, то батько його ще живий. Якби батько був мертвий, то учень мав би сидіти вдома і чинити жалобу. Прохання учня можна виразити словами: Дай мені дочекатися смерті моїх батьків, поховаю їх — і тоді піду за Тобою. В такому значенні слова Равві з Назарета не дивують: мертвим є той, хто не наслідує Господа, лише чекає відповідної нагоди, зручних обставин.
І той, і той діалог не завершені, обриваються відповіддю Ісуса, а Євангеліст мовчить про подальші рішення співрозмовників. Може, то спеціально… щоб кожен з нас у своєму житті позитивно відповів на запрошення Ісуса.