Роздуми над Словом Божим на середу ІІ тижня Адвенту
Тільки Господь Бог міг сказати: Прийдіть до мене всі! Бо всі ми від Бога вийшли і до Нього повертаємось. Ніхто, жодна людина не позбавлена цього запрошення. Усі без винятку можуть звернутись до Бога. Господь відкритий абсолютно для кожного без жодних умов.
Дехто може заперечити: мовляв, щоб прийти до Ісуса, потрібен певний час, потрібні деякі зусилля, або для такого приходу потрібно подолати якусь відстань. Однак усі ці сумніви і додаткові обтяження цілком безпідставні.
Єдина трудність криється у перекладі грецького слова dèute. По-перше, це зовсім не дієслово, тобто Ісус не вимагає якоїсь важкої дії чи зусилля. Це звичайний вигук, який складається з dèuro — тут і тепер, до якого доданий заклик будьте. Разом це звучить ось так: «Тут і тепер будьте зі Мною всі». Що це означає в щоденному житті? Ми всюди і завжди можемо бути з Богом. Хоч би де ми знаходились, у будь-який час ми запрошені бути з Ісусом так, як Він сам хоче бути з нами. Адже друге ім’я Ісуса — Еммануїл, тобто «з нами Бог».
Часто обтяження, втома, вичерпання і пригнічення виникають саме тоді, коли забуваємо, що поруч є Бог. Ми запрошені взяти Його ярмо, віддавши Йому свої тягарі.
В усій Біблії говориться, що Бог трощить будь-яке ярмо. Він визволяє свій народ від будь-якого рабства й тягаря. Він ніколи не потерпить жодного рабського ярма на шиї свого народу. Єдине ярмо і тягар, яке Господь дає нам, — це Його власне ярмо. Ісус пропонує взяти це ярмо і тягар разом із Ним і навчитися усього від Нього. Тоді кожен труд буде солодкою співпрацею з Христом і жодне зусилля не стане марним.
Христос для волі нас визволив. Тож стійте в ній та не піддавайтеся знову в ярмо рабства! (Гал 5,1).