Роздуми над Першим читанням на 29 грудня
Улюблені!
З того дізнаємося, що ми Ісуса пізнали,
якщо зберігаємо Його заповіді.
Хто каже: «Я пізнав Його»,
а заповідей Його не дотримується,
той неправдомовець,
і в ньому немає правди.
А хто дотримується Його слова,
в тому Божа любов справді є досконалою.
З цього пізнаємо,
що ми в Ньому.
Хто каже, що в Ньому перебуває,
той має поводитися так само,
як Він поводився.
Любі,
не нову заповідь пишу вам,
але заповідь давню,
яку ви мали від початку.
Давня заповідь –
це слово, яке ви чули.
Проте я вам пишу
нову заповідь,
яка є істинною в Ньому і у вас,
бо темрява минає,
і вже сяє істинне світло.
Хто каже, що він перебуває у світлі,
а ненавидить свого брата,
той ще досі в темряві.
Хто любить свого брата,
той перебуває у світлі
й у ньому немає нагоди для падіння.
А хто ненавидить свого брата,
той – у темряві,
він ходить у пітьмі
й не знає, куди йде,
бо темрява осліпила його очі.
1 Йн 2,3-11
Апостол Йоан повертається до своєї теми, яка так дуже цінна для нього — заповідь любові, що основана на прикладі Ісуса: «Хто каже, що в Ньому перебуває, той має поводитися так само, як Він поводився». Конкретність віри, започаткована втіленням Божого Слова, проявляється також у дієвій любові до ближнього.
Історія Різдва — дуже сентиментальна, повна добрих почуттів. Але щоб на почуттях не зупинитися! Ісус не обмежувався добрими словами та почуттями, Він робив добро.
Ісусе Христе, хочу поводитися так, як Ти! Хочу жити заповіддю любові до ближнього!