Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 19 лютого
У сьогоднішньому Євангелії — мова про щось таємниче, мерзоту спустошення, що з’являється там, де не повинна. А потім: Ви ж зважайте! Про що йдеться? Це посилання на історію з книги Даниїла (див. Дан 9,27). Цар Антіох Епіфан поставив у єрусалимському храмі статую Зевса. Тобто там, де її бути не повинно, з’явилася мерзота спустошення, ідол замість Бога. Справжнє зло — це коли ідол займає місце Бога. Так стається й сьогодні. Щось і сьогодні претендує на місце Бога.
Це радикальне зло, якого треба сторонитися: ідол або те, що я зводжу до рангу абсолюту, коли воно таким не є. Така подія вже сама по собі є кінцем світу, абсолютним злом. Ось декілька прикладів: гроші, здоров’я, забезпеченість, успіх. Усе це може стати для мене абсолютними цінностями, яким я захочу присвятити все своє життя. Кожен має свого ідола, якого вважає абсолютом. Це і є тим, що нас убиває. Я розмірковував над тим, що ж може стати для нас ідолом. Думаю, що для кожного він матиме власне ім’я.
Далі мова про фальшивих пророків, — але ж справжнім Месією є Ісус. Що нам заповів Христос? Своє життя, свою смерть, своє воскресіння. Так Він заповів нам, що таке наше життя, наша смерть і наша доля — воскресіння. Отже, єдиним певним пророцтвом є те, що сталося з Ним і може статися також із нами. Тому християнин (а це означає також «пророк») це той, хто знає, що вчинив Господь. Ось сенс життя й історії. Не треба перейматися з приводу світових трагедій чи навіть кінця цього світу. Важливо осмислено жити сьогодні, з довірою, надією, любов’ю. Отже, коли мова про кінець світу — йдеться не так про майбутнє, як про теперішнє, тобто як жити сьогодні цінностями, що не втратять своєї цінності наприкінці життя.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com