Роздуми над Першим читанням на вівторок IV тижня Великого Посту
Тими днями ангел привів мене назад до входу в Господній храм, аж ось з-під порога храму тече вода на схід, бо храм стояв лицем на схід. Вода текла з-під споду з правого боку храму, на південь від жертовника. І вивів мене північними ворітьми й зовні обвів мене до зовнішніх воріт, звернених на схід, аж ось вода точилася з правого боку.
Пішов той чоловік на схід, і державши в руці вимірювальний шнурок, відміряв тисячу ліктів, і перевів мене через воду; води було по кісточки. Відміряв ще тисячу й перевів мене через воду; води було по коліна. І ще від- міряв тисячу й перевів мене; води було по крижі. І ще відміряв тисячу, та потік уже був такий, що я не міг перейти, бо вода була так високо, що треба було плисти, не можна було перейти потоку.
І сказав мені: «Бачиш, сину людський?» І повів мене й привів назад на берег потоку.
Як я обернувся назад, аж ось на берегах потоку дуже багато дерев по цім і по тім боці.
І сказав до мене: «Ця вода тече в східній край: вона пливе Аравою й увіллється в море; вона ввіллється в море, й вода в ньому стане здоровою. Скрізь, де пройде той потік, кожна жива тварина, що рухається в ньому, буде жити. Риби буде дуже багато, бо там, де пройдеця вода, оздоровить усе, і де пройде той потік, усе буде жити.
Понад потоком, на його берегах, по цім і по тім боці, будуть рости усякі овочеві дерева; листя на них не буде в’янути, і плоди на них не будуть переставати родити; вони будуть щомісяця достигати: бо вода для них тече зі святині. Плоди їхні будуть на поживу, а листя – на ліки».
Єз 47,1-9.12
Єзекиїл описує дуже дивні й не завжди зрозумілі видіння. Одне з них читаємо сьогодні. Вода — символ життя — витікає з храму й наповнює життям сухі терени Юдейської пустелі та Мертве море. Ось що дивне: як ця вода набирає глибини? Випливає маленькій потік по кісточки глибини, а чим далі від храму, тим глибшим стає цей потік і перетворюється на повноводну ріку, яку вже неможливо перейти. Вода набирає сили та глибини.
Дивна сила Божого життя, Його благодаті. Вона не зменшується, не розпорошується, не заникає. А росте й росте, щораз більше наповнюючи спраглу землю. Дати Богу наповнити наші пустелі та оживити наші Мертві моря. Благодать сама все зробить! Початки можуть бути незначні, але якщо залишити цю воду робити свою справу, то побачимо більше. Бог робить чудеса!
Читайте також: Роздуми до сьогоднішнього Євангелія
фінансово.
Щиро дякуємо!
