Роздуми над Словом Божим на п’ятницю IV тижня Великого Посту
Зрозуміти, що саме Господь прагне сказати нам через ту чи іншу подію в нашому житті, не так то просто. Це можливо, тільки тоді, коли дивишся на все навколо крізь призму віри, погоджуючись, що все, що нам дає Бог, — це для нашого добра. Тепер, послухаймо фрагмент зі Старого Завіту, із книги Премудрості Соломона, що дійшла до нас із глибини століть (Мудр 2,1.12-22):
Вони бо один до одного мовляють, міркуючи невірно: «Коротке й журливе життя наше, і нема ліків на кончину людині, та й невідомо про такого, що визволяв би з аду. Засядьмо на праведника, бо він нам невигідний і противиться нашим учинкам; він закидає нам гріхи проти закону, винує нас у вадах нашого виховання; гадає, нібито він знає Бога, сином Господнім себе самого називає. Він – утілений докір думкам нашим, нам тяжко і глянути на нього. Життя ж його не таке, як в інших, і поведінка його дивацька. Для нього ми – та підроблена монета, він уникає доріг наших, як нечести, щасливу називає кончину справедливих і вихваляється, що Бог йому за батька. Гляньмо, чи слова його правдиві, та провірмо, що з ним буде накінець. Якщо праведник справді є син Божий, то захистить його і вирве його з рук противників. Випробуймо його зневагою й мукою, щоб ми пізнали його лагідність, і випробуймо його терпеливість. Засудімо його на смерть ганебну, бо, за його словами, допомога йому прийде.» Отак собі гадали, та помилились, бо їхня злоба їх засліпила. Вони не відають таємних судів Божих і не надіються нагороди за святість; не вірять у заплату для душ непорочних.
Вони не знають таємних судів Божих (Мудр 2,22). Коли ми читаємо ці слова, перед очима зринають юдейські вожді, що повстали проти Христа і Євангелія. Але на кривих дорогах їхніх задумів Бог прямо написав історію спасіння людства від рабства гріха.
Бачити таємні суди Божі можна тільки очима віри. Його дороги — не наші дороги, і задум Його далеко не завжди очевидний. Нам потрібна віра й надія на те, що в Божих руках усе служить для нашого добра. Цьому нас навчає Святе Письмо. Старий Завіт сповнений історій про те, як Бог використовував зло для добра людей. Згадай Йосипа, проданого братами в рабство. Бог не тільки не залишив його, а й через певний час возвеличив і через нього врятував ізраїльтян від голодної смерті (див. Бут 37). Згадай Мойсея, який спочатку плив у колисці Нілом, потім — виріс у чужій родині, 40 років жив на чужині, а згодом — урятував свій народ від єгипетського рабства.
Згадай сьогодні якусь важку ситуацію з власного життя, що пізніше зміцнила твою віру або принесла плоди, які набагато перевершили те, на що ти міг сподіватися. Згадуючи ці приклади, можеш ясно побачити, як оригінально діє Господь, і нагадати собі самому, що в Нього завжди є рішення твоїх проблем. Нехай це допомагає тобі у важкі хвилини не зневірюватися, а витривати в вірі. Нехай знання і пам’ять про Силу Господню зміцнює тебе сьогодні.
«Господи, уповаю на Тебе і не боюся. Допоможи мені бачити Твою руку в усьому, що відбувається в моєму житті.»
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
<
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.