Роздуми над Словом Божим на середу Х Звичайного тижня, рік І
«Закон і Пророки», про які говорить Нагірна проповідь, це загал записаного вчення, яке Бог об’являв людям аж до часу пришестя Христа на землю — тобто весь Старий Завіт. Це Боже вчення має і матиме тверду, незмінну цінність аж до часу повторного приходу Христа на землю. Бо коли Господь прийде наприкінці часів, то ми вже не потребуватимемо книг — ні Старого, ані Нового Завіту.
В усі епохи церковної історії можна зустріти християн, які вважають, що Ісус Христос зробив Старий Завіт непотрібним. Однак Євангеліє вчить інакше: Закон і Пророки — це слово Боже, якого анулювати не можна. Ісус прийшов не змінювати Божі присуди, а виконати їх своєю місією. Він не тільки навчав, але й робив те, що каже Писання. Таким чином Він своїм життям сповнив Закон і Пророків.
Ми, християни, читаємо Закон Мойсея і писання пророків як слово Боже, виконане Христом на землі, насамперед у Його смерті й воскресінні. Його спосіб життя, представлений у Євангелії, показує нам, як і ми самі повинні розуміти й виконувати Старий Завіт. Життя Ісуса — найкраща інтерпретація та взірець виконання заповідей Божих. Навіть найменша заповідь у Законі залишається важливою, оскільки її виконав сам Христос. А ми йдемо Його слідами.
Фото: fanpage.it