Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 19 липня
Тринадцятим розділом Євангелія від Матея розпочинається третя велика промова — Промова притчами.
У сьогоднішньому Євангелії ми замислимося над притчею про зерно. Ісус проповідував зрозумілою мовою, вживаючи порівняння та притчі. Притчі розповідають про життєві речі: зерно, світильник, зернятко гірчиці, сіль тощо. Ці речі є у повсякденному житті як людей тих часів, так і в нашому сьогоденні.
Притча про зерно оповідає про життя селян. У ті часи нелегко було жити з плодів землі: поля були вкриті камінням, мало опадів та вологи, багато сонця. Зерно, кинуте сіячем, падає в цю землю. Якесь зерно потрапляє на дорогу, інше падає поміж каміння і терни, третє впаде у добру землю, де, залежно від якості ґрунту, зродить тридцять, шістдесят, а навіть і сто зернин. У притчі використані видимі та зрозумілі людям образи, щоб пояснити речі невидимі і незнані — Царство Боже. Галілеяни розумілися на зерні, ґрунті, дощі, сонці та жнивах. Ісус використовує саме ці зрозумілі людям речі, щоб пояснити таємницю Царства.
Хто має вуха, нехай слухає. Цей вислів означає: Ось! Ви чули, тепер намагайтеся зрозуміти! Шляхом до розуміння притчі є пошук: намагайтесь зрозуміти! Притча не подає всього відразу, а спонукає до мислення і відкриття сенсу. Замислімось сьогодні над цією притчею, щоби зрозуміти, як зерно, яким є Слово Боже, діє в моєму житті.
Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.
Підтримайте автора роздумів — «Скинію»! Картка ПриватБанку: 4731 2191 0117 4856 або через систему LiqPay.
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com
фінансово.
Щиро дякуємо!
