Продовжуючи цикл катехез на тему Діянь Апостолів, Папа говорив про навернення св.Павла.
Святіший Отець вказав на доконечність того, щоб християни самі мали досвід Божої Любові, «яка єдина може вчинити з кам’яного серця тілесне», здатне прийняти «почуття, знаменні для Ісуса Христа». Він говорив про це у роздумах під час загальної аудієнції в середу 9 жовтня 2019р. Його слова на площі св.Петра вислухали близько 17 тисяч прочан.
Ось текст папських роздумів:
Любі браття й сестри, добридень!
Почавши від каменування Стефана, з’являється постать, яка після Петра найчастіше згадується і найбільш виразна в Діяннях Апостолів: «юнак, званий Савлом» (Діян 7,58). Спочатку він описаний як той, хто погоджується на смерть Стефана і прагне «знищити Церкву», але потім сам стає знаряддям, яке Бог вибрав для проголошення Євангелія поганам (пор. Діян 9,15; 22,21; 26,17).
Маючи повноваження від первосвященника, Савло арештовував християн і вкидав їх до в’язниць. Ви, хто походить із народів, які були переслідувані диктатурами, добре розумієте, що означає арешт і ув’язнення. Саме там чинив Савло. А робив він це, гадаючи, що служить Закону Господньому. Лука каже, що Савло «дихав погрозою і вбивством» (Діян 9,1); було в ньому дихання, яке мало більше спільного зі смертю, ніж із життям.
Молодий Савло показаний як непримиренний, тобто той, що виражає нетолерантність щодо тих, хто думає інакше, ніж він, абсолютизує свою сутність, політичну чи релігійну, і зводить іншу людину до позиції потенційного ворога, з яким потрібно боротися. Ідеолог! У Савлі релігія перетворилася в ідеологію: релігійну ідеологію, суспільну, політичну. Лише коли Христос його перемінить, тоді він навчатиме, що справжня боротьба це не «проти тіла і крови, а проти (…) правителів цього світу темряви, проти духів злоби» (Еф 6,12). Він навчатиме, що боротися потрібно не з людьми, а зі злом, яке наповнює їхні дії.
Гнівливий і конфліктний характер Павла заохочує кожного запитати себе: як я переживаю моє життя віри? Чи виходжу я назустріч іншим, чи я так само проти них? Чи належать до Вселенської Церкви добрі й злі, всі люди, а чи це вибіркова Церква? Я прославляю Бога чи догматичні формулювання? Як виглядає моє релігійне життя? Віра в Бога, яку я визнаю, робить мене приязним чи ворожим стосовно тих, хто від мене відрізняється?
Лука каже, що колли Савло скерував усю свою енергію на винищення християнської спільноти, на його дорозі став Господь, щоби торкнутися його серця й навернути його до себе. Воскреслий перехоплює ініціативу та об’являється Савлові на дорозі до Дамаска. Про цю подію в Книзі Діянь Апостольських розповідається тричі (Діян 9, 3-19; 22, 3-21; 26, 4-23). Через типову для богоявлення двоєдність «світла» й «голосу» Воскреслий об’являється Савлові й просить пояснити своє братовбивче шаленство: «Савле, Савле, чому Мене переслідуєш?» (Діян 9,4). Воскреслий тут показує, що Він — одне з тими, хто в Нього вірує: удар, завданий членові Церкви, означає завдання удару самому Христові! Також і ті, хто є ідеологами, бо хочуть «чистоти», завдають удару Христові.
Голос Ісуса каже Савлові: «Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити» (Діян 9,6). Коли ж він підвівся, Савло нічого не бачив, і з людини сильної, владної та незалежної став слабкою, потребуючою, залежною від інших. Світло Христа осліпило його і зробило так, що він не бачив: «Проявляється назовні те, що становило його внутрішню дійсність, його засліплення на правду, на світло, яким є Христос» (Бенедикт XVI, загальна аудієнція 3 вересня 2008).
І від цієї зустрічі віч-на-віч Савла з Воскреслим Господом Ісусом Христом розпочинається переміна, що показує «особисту Пасху» Савла, його перехід від смерті до життя: те, що раніше було славою, стало «сміттям», яке належить відкинути, щоб отримати справжній пожиток, яким є Христос і життя в Ньому (пор. Флп 3, 7-8). Павло отримує хрещення.
Хрещення, отже, означає для Савла, подібно як для кожного з нас, початок нового життя, і супроводжується новим поглядом на Бога, на себе самого й на інших, які з неприятелів стають братами у Христі.
Просімо Отця, щоб дозволив також і нам, подібно як Савлові, пізнати вплив Його любові, яка одна може зробити з кам’яного серця серце тілесне (пор. Ез 11,15), здатне прийняти в себе «думки, які були й у Христі Ісусі» (Флп 2,5).
Дякую.