Звернення Духовної Ради Кам’янця-Подільського щодо негативних тенденцій у суспільному житті

Духовна Рада Кам’янця-Подільського виступила зі зверненням щодо евтаназії, сімейного насильства, проституції, порнографії, азартних ігор

Публікуємо текст звернення повністю.

Звернення Духовної Ради християнських Церков і організацій м. Кам’янця-Подільського щодо негативних тенденцій у суспільному житті України та нашого міста

Дорогі брати і сестри, шановні співвітчизники!

У той час, коли воїни захищають Українську державу від зовнішнього ворога та стоять на сторожі її кордонів та незалежності, місія священнослужителів та пастирів — дбати про духовне та моральне здоров’я нашого народу, проповідуючи Боже Слово, вчасно та невчасно настановляючи з усією терпливістю та наукою (2 Тим 4, 2). Тому нашим пастирським обов’язком перед Богом та довіреними нам Церквами є висловити свою християнську позицію щодо тих негативних тенденцій та небезпечних планів, які останнім часом можемо спостерігати у Богом дарованій Україні.

1. Кожне людське життя є Божим даром від зачаття аж до природньої смерті, тому ми категорично проти будь-якої форми офіційного визнання евтаназії, яка фактично є узаконеним самогубством. Досвід інших країн показує, що спочатку під прикриттям фальшивого «милосердя» та позбавлення від страждань її застосовують для важкохворих, потім неофіційно здійснюють над похилими і немічними особами, а врешті решт вона стає загальнодоступною послугою на бажання, навіть для дітей та підлітків. Адже там де перестають шанувати людське життя, навіть найбільш слабке та хворе, воно перестає бути цінністю саме у собі, а починає вимірюватися користю для оточення.

2. Святе Письмо навчає, щоб чоловіки любили своїх дружин, як Христос полюбив Церкву і віддав Себе за неї, а жінки корилися чоловікам у всьому (Еф. 5, 24-25). Тому домашнє насилля є неприпустимим та гріхом проти сім’ї, жертвами якого часто стають невинні діти. Проте ратифікація Стамбульської конвенції щодо запобігання насильства не є вирішення проблеми, адже документ ігнорує головні її причини, як алкогольна чи наркотична залежність, азартні ігри, поширення порнографії та сексуалізація образу жінки.

3. Закликаємо турбуватися та шанувати жінок та матерів, а не узаконювати проституцію, яка понижує тіло до товару та відбирає у людини її гідність Божої дитини. Також неприйнятним для нас є явище сурогатного материнства, адже діти – це дар Божий, що приймається з любов’ю та вдячністю, а не продукт, який можна придбати чи продавати.

4. Переконані, що зі злом та гріхами у суспільному та особистому житті треба боротися, а не їх узаконювати. Азартні ігри – це одна з небезпечних форм залежності, яка поглиблює й так наявну суспільну несправедливість у нашій країні. Одиниці багатіють коштом страждань та сліз сотень і тисяч родин гравців, які прирекли їх на зубожіння та поневіряння. Наше занепокоєння також викликають плани узаконення легких наркотиків під прикриттям медичних засобів, які можуть мати непередбачені наслідки для нашого народу.

5. Ми виступаємо проти маніпуляції терміном «гендер» у законодавстві та освітніх програмах навчальних закладів, зокрема і нашого міста, який не завжди співпадає з біологічною статтю та може мати необмежену кількість варіантів гендерних ідентичностей. Переконані, що подружжя між одним чоловіком та жінкою, відкрите на дар дітей, є не лише вічно актуальною та непроминаючою цінністю, але й запорукою стабільності та національної безпеки держави й суспільства. Чимало наукових досліджень свідчать про негативні наслідки для суспільства та інституту родини визнання гомосексуальної та іншої неприродної статевої поведінки за норму, яке рано чи пізно призведе до нормалізації всіх інших відхилень у сексуальній сфері. Засуджуючи будь-яку форму агресії та насильства щодо осіб, які мають труднощі з власною сексуальністю, ми категорично проти будь-яким спробам легалізувати та пропагувати на державному рівні одностатеві відносини та зрівняння їх з подружжями. Ми щиро молимося про благодать навернення та покаяння для людей, які живуть у гріхові гомосексуалізму, адже біблійне вчення однозначно застерігає нас, що «жоден мужеложник Царства Божого не успадкує» (1 Кор. 6,9).

6. На превеликий жаль констатуємо, що Україна посідає одне з перших місць за переглядом порнографічних сайтів та виготовлення продукції еротичного та сексуального змісту. Варто не забувати, що цілеспрямоване поширення порнографії та розпусти серед молоді деякими державами використовувалося як метод боротьби зі своїм воєнним противником, щоб дестабілізувати лави його солдат та відволікти їх від боротьби. В умовах російської агресії легалізація ринку еротичних послуг означатиме спробу самогубства духовності та моралі нашого і так зруйнованого комунізмом народу. Психотерапевти стверджують, що еротоманія і залежність від порнографії є не меншою психологічною проблемою, ніж алкоголізм чи наркоманія. Це також один з способів відірвати молодь від Церкви та її коренів, адже викривлює розуміння любові у підростаючого покоління та робить його нездатним до справжніх і тривалих відносин у подружжі та сім’ї.

7. У нас викликає занепокоєння, що останнім часом стали свідками на місцевих кіно та музичних фестивалях випадків паплюження та насміхання над святими для християн символами, що ображало релігійні почуття віруючих (ст. 161 Кримінального кодексу України). Ми категорично засуджуємо будь-які спроби розпалення міжконфесійної чи міжетнічної ворожнечі у нашому місті та закликаємо всіх кам’янчан у ці непрості для нашої держави часи поважати один одного та сприяти встановленню Божого миру та злагоди між нами.

Закликаємо всіх християн молитися про дар мудрості для нашої влади та керманичів нашої держави, щоб у цей складний для України період, вони дбали про спільне добро, моральне та духовне благополуччя довіреного їм народу, і тим самим випросили у Неба щедре Боже благословення для нашої змученої війною землі.

14 жовтня 2019 року.

Священики і пастори християнських Церков  м. Кам’янця-Подільського:

Олександр Цісар, Митрофорний протоієрей, головуючий Духовної Ради м. Кам’янця-Подільського, Благочинний Кам’янець- Подільського р-ну ПЦУ, настоятель Петропавлівської церкви, головний капелан Кам‘янець-Подільського військового гарнізону, військовий священик СУВД ПЦУ;; кандидат богословських наук.

Олександр Вершигора, єпископ Хмельниччини, Пастор Церкви «Християнин».

Леон Дубравський, Правлячий Єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії Римсько-Католицької Церкви в Україні.

Микола Каспров, єпископ Церкви Євангельських Християн Баптистів.

Ростислав Мурах, Єпископ Хмельницького обласного об’єднання Української Церкви Християн Віри Євангельської.

Антоній Федик, благочинний Кам’янець-Подільського деканату УГКЦ.

Валентин Горячок, Пастор Церкви ХЄВ «Скинія Давида».

Вадим Здоров, вікарний священик Кам’янець-Подільського кафедрального собору Свв. Апостолів Петра і Павла Римсько-Католицької Церкви в Україні.

Петро Зембицький, Пастор Громади УЦХВЄ (Підзамче).

Віктор Ємелін, Пастор Церкви ХВЄУ «Божа Благодать».

Юрій Матвєйцов, Митрофорний протоієрей, настоятель парафії Св. Йоана Богослова, Православна Церква України.

Борис Котик, Пастор Церкви ЄХБ «Новий Заповіт».

Ігор Орденанс, Пастор Помісної Церкви на Поділлі.

Валерій Подялюк, Пастор Церкви ХВЄУ «Євангельський Голос».

Макарій Солюк, Ієрей, настоятель парафії Пресвятої Трійці, Чин Святого Василія Великого, УГКЦ.

Ігор Тесленко, Пастор Церкви ХВЄ «Асамблея Божа».

Мар’ян Тиркус, Митрофорний протоієрей, настоятель парафії Богоявлення Господнього, Православна Церква України.

Олександр Чайка, Пастор Церкви «Вістка Миру» Євангельських Християн Баптистів.

Володимир Чорнописький, Пастор Церкви «Світло Христове» УЦХВЄ.

Сергій Чорнописький, Пастор Церкви «Христа Спасителя» УЦХВЄ.

Тарас Банас, секретар Духовної ради м. Кам’янця-Подільського.

Олександр Бучковський, прес-секретар Духовної ради м. Кам’янця-Подільського.

Валерій Каспров, координатор Кам’янець-Подільського молитовного сніданку.