Бог дає нам себе Самого

Роздуми до Слова Божого на понеділок ХХVІІІ звичайного тижня, рік І

Коли народ згромадивсь, Ісус почав промовляти: «Рід цей – рід лукавий; він шукає знаку, але знаку йому не дасться, окрім знаку Йони, бо як Йона був знаком для ніневитян, так і Син Чоловічий буде знаком для цього роду» (пор. Лк 11, 29н).

Ісус, подібно до того, як колись Йона у Ніневії, мандрував Палестиною та передавав слова від Небесного Батька. Він порушував серця людей не так дивовижними знаками, як своєю близькістю, коли відвідував їх у майже кожному населеному пункті країни та промовляв просто і влучно.

Ми також маємо найближчий доступ до Ісуса Христа: Він мешкає в наших храмах під зовнішнім виглядом Пресвятих Дарів; ми можемо зустріти Його у спільноті віруючих, послухати – завдяки словам Святого Письма та у власному серці. Він сам пригортає нас і зодягає – Благодаттю своїх Таїнств.

Ось тільки потрібно усвідомити, чого саме ми більше потребуємо: Його самого – чи Його дарів? Бо, можливо, як люди із сьогоднішнього Євангелія, ми нехтуємо Доброю Звісткою, не боїмося гріха, який паралізує Боже діяння в нас, – а вимагаємо від Бога здоров’я та благополуччя?