Роздуми

Благословення священника

23 Серпня 2025, 08:54 764

Коли Бог покликав Авраама з його землі, щоби зробити його батьком народу Завіту, Він сказав: «Я поблагословлю тебе і звеличу твоє ім’я, і ти будеш благословенням» (Бут 12,2). Благословення — це знак Божої згоди, Його «так» щодо створеного Ним. Якщо Бог благословляє Авраама, це означає, що Він перебуває з ним.

Але коли Господь робить Авраама самим благословенням — це вже означає, що Авраам і його народ стають Божим «так» для людства. Через них Бог прагне дарувати своєму створінню спасіння, благодать і життя в собі.

В Ісусі Христі ця обітниця досягає сповнення. Він не лише благословляє — Він і є благословенням, Божою Любов’ю. Саме це Боже благовоління й турботу про світ покликані виявляти священники своїм життям.

 

Коли священник благословляє, він передає любов Христа — ту, яка є втіхою, силою і надією для віруючих. Оскільки Христос об’явив свою любов на хресті й пролив там свою Кров, то й священник найчастіше благословляє знаком хреста. Той, хто приймає благословення, осіняє себе цим знаком, ставить себе під знамено спасіння і визнає свою віру в любов Божу, просячи зростати в ній.

Саме тому є глибоко змістовним звичай просити нововисвяченого священника про перше (приміційне) благословення. З одного боку, в цьому виражається віра в силу таїнства: ця людина — вибрана і перебуває в особливій близькості до Бога. Вона стає посередником, представником, заступником у Христі перед Отцем. А з іншого боку, це нагадування самому священникові: його головне завдання — бути благословенням для Божого люду, Церкви і світу.

Життя Церкви — це завжди свідчення великого Божого «так» цій землі. У жесті священника, який благословляє, ми розпізнаємо знак усього Євангелія: «Бог тебе любить — пролив за тебе Кров на хресті, щоб відкрити шлях до свого Царства». Якщо ти приймаєш Божу любов у хресті — ти сам стаєш благословенням для світу.

 

Читайте також:

Загальне священство вірян і священство рукоположення
Священство як таїнство
Священницьке служіння — розподіл ролей
Целібат священників
Священник як людина молитви

Підготував о. Григорій Рассоленко на підставі: о.Вінфрід Вермтер, «Священник з покликання»

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook
Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: