Бог прийшов спасати всіх. Скажи їм про це

Роздуми над Божим словом на понеділок І тижня Адвенту

Мт 8,5–11

Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до Нього сотник, благаючи Його словами: «Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко». Ісус каже до нього: «Я прийду й оздоровлю його». Тоді сотник у відповідь мовив: «Господи, я недостойний, щоб Ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає. Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: Іди, – і йде, а тому: Ходи, – і приходить; і слузі моєму: Зроби це, – і він робить». Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за Ним ішли: «Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри. Кажу вам, що багато прийде зо сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім». 

Ісус Христос був вражений, що цей римський сотник проявив таку глибоку віру в Нього, набагато більшу, ніж багато хто з Його побратимів ­євреїв. Це при тому, що цього чоловіка не вважали гідним бути включеним до «списку гостей», запрошених на небесну трапезу. Та цей факт не зупинив Ісуса. Він дав зрозуміти, що прийшов рятувати не лише євреїв, а всіх без винятку — також і цього язичницького воєначальника.

Сенс Доброї Новини, яку проголошував Христос, у тому, що ніхто не виключений зі списку Божих гостей. Ні той римський сотник, ні жодний інший римлянин, ані грек або хтось іще з людей, які жили тоді. Так і тепер ніхто не виключений із числа покликаних Богом: ні твій знайомий, який заявляє, що він атеїст; ні сусід, який усе своє життя бореться з алкогольною чи наркотичною залежністю; ні колега, який захоплюється практиками нью­ейдж. Усі є в списку запрошених.

Чому коло покликаних до Небесного Царства таке широке? Відповідь проста: тому що Бог любить кожну людину дуже сильно, щиро і безкорисливо. Й ніщо не може цього змінити: ні наші заслуги, ні гріхи, ні світові катастрофи. Бог ніколи не перестане любити нас.

Це найважливіше, про що варто пам’ятати сьогодні. Поділися тим, як ти сам відчуваєш Божу любов. Розкажи про те, як ти переживаєш її у свої сприятливі чи скрутні періоди життя: коли ти почувався гідним — і коли твої гріхи приводили тебе до зневіри. Нехай твоя історія допоможе ближнім зрозуміти, що Небесне Царство — також і для них. Нехай вони повірять, що любов Ісуса Христа безмежна і доступна для всіх.

«Господи Ісусе Христе, дякую Тобі, що запросив мене до свого Царства. Покажи мені, як я можу поділитися Твоєю любов’ю з усіма, хто мене оточує.»

Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.