Біблійні роздуми

Не соромся оплакувати свої втрати

03 Лютого 2020, 18:58 1476

Роздуми над Божим словом на вівторок IV Звичайного тижня, рік ІІ

Сталося, що опинивсь Авесалом перед Давидовими слугами. Був Авесалом верхи на мулі, а мул увійшов під густі гілляки великого дуба: голова його зачепилася за дуба, й він повис між небом і землею, а мул, що був під ним, пішов собі далі. Коли побачив це якийсь чоловік, то доніс Йоавові: «Слухай, бачив я Авесалома, повис на дубі». І відказв Йоав: «Годі мені довше гаятись». І взяв він до руки три стріли й всадив їх у серце Авесаломові, що ще живий висів на дубі. Давид сидів між обома ворітьми, вартовий же вийшов на дах воріт, що над муром; він підвів очі й побачив, що біжить якийсь чоловік сам. Тоді вартовий крикнув і дав знати цареві. І сказав цар: «Якщо він один то гарна новина в нього на устах». А той дедалі наближався. І відказав цар: «Поступись набік і стань он там». Той поступивсь набік і став. Тоді надходить і кушій та й каже: «Нехай цар, мій пан, почує добру вістку. Господь визволив тебе з рук усіх, що повстали були проти тебе». І питає цар кушія: «Чи все гаразд із молодим Авесаломом?» Кушій відповів: «Нехай буде ворогам мого пана і царя, і всім, що повстають проти тебе, таке лихо, як цьому юнакові». Тоді зворушився цар і пішов до горниці над ворітьми, заплакав і так говорив, плачучи: «Сину мій Авесаломе, сину мій! Сину мій, Авесаломе! О, щоб я був умер замість тебе! Авесаломе, мій сину, сину мій!» Тим часом донесли Йоавові: «Слухай, цар плаче та сумує за Авесаломом!» І обернулась того дня перемога в жалобу всього народу, бо народ почув того дня, що цар уболіває над своїм сином.

2 Сам 18, 9 – 10. 14. 2425. 30   19, 3

Посланець, який приніс царю Давиду звістку про смерть Авесалома, думав, що він сповіщає добру новину. Адже Авесалом, третій син Давида, повстав проти свого батька і намагався відібрати в нього царство. А Давид сприйняв це як жахливу трагедію. Тому все, що він міг робити, це лише плакати.

Взаємини Давида й Авесалома були непростими. Авесалом убив свого старшого брата Амнона, помстившись за зґвалтування їхньої зведеної сестри. Потім, обурюючись на поблажливе ставлення батька до Амнона, Авесалом оголосив себе царем-суперником і підняв повстання. Попри всі зусилля Давида примиритися і знайти позитивне рішення в цій ситуації, історія закінчилася трагічно.

Напевно, кожен із нас переживав у своєму житті великі розчарування, як Авесалом і як Давид. Іноді виникає враження, що не всі події обертаються на краще. Когось із дорогих нам людей раптом вражає важка хвороба. Дочка вирішує залишитися з чоловіком, який її б’є. Близький друг дедалі глибше угрузає в алкогольній залежності. Чому так відбувається, для нас залишається загадкою. Ми починаємо сумніватися, що Бог чує нас; самотність і відчай підкрадаються дедалі ближче. Звісно, друзі можуть спробувати підбадьорити нас; але іноді єдине, що можемо протиставити тому, що відбувається навколо нас, — це тільки сльози.

Навіть сам Христос переживав скорботу. Коли помер Його друг Лазар, «заплакав Ісус» (Йн 11, 35). Безліч святих переживали у своєму житті скорботи і втрати, які завдавали їм стаждань і мук. Але коли вони виливали перед Богом своє серце, Господь розділяв їхнє горе. Він не позбавляв їх випробувань, та вони вже не почувалися самотніми.

Горе реальне, воно насправді існує, і для нас краще не тримати його в собі. Давид щиро оплакував Авесалома. Ісус Христос оплакував Лазаря. Не соромся оплакувати свої втрати. Але не варто сумувати на самоті. Поговори з близькими, а потім принеси свою скорботу до Господа — вилий перед Ним свою тугу і дозволь Йому співпереживати з тобою. Згадай, що Він обіцяє «потішити всіх засмучених» (Іс 61, 2); що Всевишній — «Отець усякого милосердя і Бог усякої втіхи» (2 Кор 1, 3). І потім, виливши своє серце, відпочивай у Ньому і дозволь Його любові омити і зміцнити тебе.

«Ісусе Христе, Ти був Чоловіком скорбот, і Ти зазнав горя, яке сьогодні обтяжує і мене. Допоможи мені з’єднати свої сльози із Твоїми».

Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.

Підпишіться на канал «Слово між нами» у Telegram та приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

ПІДТРИМАЙТЕ CREDO
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ми з вдячністю приймемо Вашу допомогу. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, роботу веб-майстра та гонорари фахівців. Переказ через ПриватБанк: Пожертвування можна переказати за такими банківськими реквізитами:

5168 7427 0591 5506

Благодійний внесок ПРИЗНАЧЕННЯ ПЛАТЕЖУ: Добровільна пожертва на здійснення діяльності часопису CREDO.

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Щиро дякуємо читачам за жертовність усім, хто нас підтримує!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.
Підпишіться на розсилку
Кожного дня ми надсилатимемо вам листи з найважливішими та найцікавішими новинами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: