Роздуми над Божим словом на понеділок І тижня Великого Посту
Якже прийде Син Чоловічий у своїй славі, й ангели всі з Ним, тоді Він сяде на престолі своєї слави. І зберуться перед Ним усі народи, і Він відлучить їх одних від одних, як пастух відлучує овець від козлів; і поставить овець праворуч себе, а козлів ліворуч. Тоді цар скаже тим, що праворуч нього: «Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо Я голодував, і ви дали Мені їсти; мав спрагу, і ви Мене напоїли; чужинцем був, і ви Мене прийняли; нагий, і ви Мене одягли; хворий, і ви навідались до Мене; у тюрмі був, і ви прийшли до Мене». Тоді озвуться праведні до Нього: «Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? Коли ми бачили Тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули? Коли ми бачили Тебе недужим чи в тюрмі й прийшли до Тебе?» А цар, відповідаючи їм, скаже: «Істинно кажу вам: усе, що ви зробили одному з моїх братів найменших — ви Мені зробили». Тоді скаже й тим, що ліворуч: «Ідіть від Мене геть, прокляті, в вогонь вічний, приготований дияволові й ангелам його; бо Я голодував, і ви не дали Мені їсти; мав спрагу, і ви Мене не напоїли; був чужинцем, і ви Мене не прийняли; нагим, і ви Мене не одягнули; недужим і в тюрмі, і не навідались до Мене». Тоді озвуться і ті, кажучи: «Господи, коли ми бачили Тебе голодним або спраглим, чужинцем або нагим, недужим або в тюрмі, і Тобі не послужили?»
А Він відповість їм: «Істинно кажу вам: те, чого ви не зробили одному з моїх братів найменших — Мені також ви того не зробили». І підуть ті на вічну кару, а праведники – на життя вічне.
Мт 25, 31–46
Уяви, що ти приходиш на Божий суд і, почувши неприємний вирок, питаєш: «Господи, про що Ти говориш?! Я пам’ятаю, як це було! Тебе не було там». Мабуть, це нагадує страшний сон…
Згідно із сьогоднішнім фрагментом Євангелія, один із найкращих способів не допустити такої ситуації — бути уважним до ближніх. Ісус Христос закликає нас бачити в них Його самого, особливо в бідних, голодних, ув’язнених і безпритульних.
Цю істину прекрасно ілюструє історія з життя святого Франциска Ассізького. Тома з Челано, один із ранніх послідовників святого, описав це так: «До тієї міри огидним був для нього [Франциска] вигляд прокажених, що у дні свого марнославства він дивився на їхні будинки з віддалі не менше, ніж дві милі (3,2 км — прим. ред.), водночас затикаючи ніздрі обома руками. Але потім, коли благодаттю і силою Всевишнього Франциск почав думати про святі та корисні речі, одного разу, зустрівши прокаженого, він пересилив себе і поцілував його».
Сам Франциск, описуючи той випадок, говорить: «Те, що раніше викликало в мені нудоту, стало для мене джерелом духовної та тілесної втіхи. Після цього я не став довго чекати і залишив цей світ».
Таке преображення може відбутись і з тобою. Зрозуміло, не за одну ніч і, звісно, не лише твоїми силами. Тома Челанський пише, що вчинок доброти Франциска став плодом дії Божої «благодаті та сили». Звісно, Франциск, зі свого боку, перемагав своє несприйняття прокажених і робив кроки назустріч їм. Так, співпраця святого з Божою благодаттю, зміцнюючи його, назавжди змінила його серце.
Ти можеш побачити Ісуса Христа в безпритульних, яких зустрічаєш на вулиці. Він присутній у новому колезі, що приїхав з іншого міста, у новому однокласнику, у твоєму сусідові, якого ти часто бачиш нетверезим. І щоразу, виявляючи до них милосердя, ти отримуєш дедалі більше благодаті та преображаєшся за образом і подобою Божого Сина. І так небеса стають ближчими.
«Господи Ісусе Христе, допоможи мені помічати Тебе в кожній людині, яку зустрічаю на своєму шляху. А помічаючи — служити їм так, як я служив би Тобі».
Cлава Отцю, і Сину, і Святому Духу і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
