Великодня октава — вісім днів як один

Воскресіння Христа є настільки великим святом і важливою подією в житті Церкви, що його святкування триває протягом восьми днів.

Октавою (від лат. оctava — восьма) називається період від свята і до дня, що завершує октаву, протягом якого святкують ту чи ту урочистість. Існує традиція святкувати октаву Різдва і Великодня.

Ця традиція святкування протягом восьми днів бере свій початок у Старому Завіті. Наприклад, святкування свята Наметів: «Сім день приноситимете вогняні жертви Господеві; восьмого дня будуть у вас святі збори, і спалюватимете вогняні жертви Господеві; це врочисте зібрання; ніякої тяжкої роботи не робитимете» (Лев 23, 36); освячення храму: «Соломон справив того часу семиденний празник. З ним увесь Ізраїль, вельми велика громада, що зійшлася від Хамат-входу до Єгипетського потоку. Восьмого дня влаштували врочисті збори, бо посвячення жертовника справляли сім день і празник сім день» (2 Хр 7,8-9).

Кожен із восьми днів октави вважається святковим. Взагалі октава — як пишуть документи — «один святковий день». Літургійні тексти протягом цих восьми днів говорять про факт Воскресіння. Неділю в октаві Великодня св. Папа Йоан Павло ІІ оголосив 30 квітня 2000 року святом Божого Милосердя.

Згідно з традицією, октава також має назву «Білий тиждень». Раніше новоохрещені, вдягнені в білі шати, щоденно брали участь у Святій Євхаристії. Неділя, яка завершувала час октави, називалася «неділею після зняття білих шат». Новоохрещені вперше приходили до храму в звичайному одязі і займали місця серед інших вірних.

Характерним для Великодньої октави є гімн «Слава во вишніх Богу», а також Пасхальна секвенція. Секвенція це, так би мовити, спеціальний гімн, що виник у Середньовіччі. Вона виконується перед читанням Євангелія і носить назву Victimae Paschali laudes («Хай в радісне свято пасхальної жертви»).