Роздуми над Божим Словом на четвер у Великодній октаві
(Двоє учнів) розповіли те, що сталося в дорозі і як вони пізнали (Ісуса) при ламанні хліба. Коли ж вони так говорили, сам Ісус став посеред них і до каже них: «Мир вам!» Вони ж, налякані та повні страху, думали, що духа бачать. Та Він сказав їм: «Чого стривожились? Чого ті сумніви постають у серцях ваших? Гляньте на Мої руки та на Мої ноги: це ж Я сам. Доркніться до Мене та збагніть, що дух тіла й костей не має, як бачите, що Я їх маю». Сказавши це, Він показав їм руки й ноги. А як вони з радощів не йняли Йому ще віри й чудувались, Він сказав: «Чи маєте ви тут що їсти?» Вони подали Йому кусень печеної риби. Він узяв його й спожив перед ними. Потім Ісус до них промовив: «Це власне ті слова, що Я, бувши ще з вами, сказав вам: треба, щоб сповнилось усе написане про Мене в законі Мойсея, у пророків та у псалмах». Тоді відкрив їм розум, щоб вони розуміли Писання, і до них мовив: «Так написано, що треба було, щоб Христос страждав і третього дня воскрес із мертвих, і щоб у Його Ім’я проповідувалось покаяння на відпущення гріхів усім народам, почавши від Єрусалиму. Ви — свідки того (всього)».
Лк 24, 35–48
Незважаючи на нібито-здивування Христа, ми можемо зрозуміти реакцію учнів. Ісус, їхній Учитель і Друг, Месія, в якого вони повірили, був прибитий до хреста, помер і похований. І ось тепер Він стоїть перед ними Живий! Хто би не вжахнувся?! Вагання — це природна людська реакція. Навіть святі вагалися. Великий Учитель Церкви, святий Тома Аквінський якось вигукнув, звертаючись до Бога: «Я не знаю, чи Ти любиш мене, і чи я люблю Тебе. (…) Я навіть не знаю, чи я живу вірою!» Або згадайте іншого чоловіка: апостола Тому, який не повірив, поки не торкнувся ран воскреслого Христа (див. Йн 20, 25). Ісуса іноді бентежив брак віри учнів. Та Він ніколи не відкидав їх через їхнє маловір’я, а завжди зміцнював. Наприклад, у сьогоднішньому фрагменті Ісус пропонує учням: «Доторкніться до Мене» (Лк 24, 39). Потім сідає і їсть перед ними, щоб переконати їх у тому, що Він — не привид! Христос був готовий на все, щоб тільки допомогти своїм друзям позбутися страху та зміцнитися у вірі.
І нам не варто соромитися своїх вагань стосовно Бога. Ісус Христос ніколи нас за це не засуджує. Він бачить суперечності, що криються в наших серцях, і хоче допомогти нам їх здолати. Тому не переймайся! Ісус зовсім не хоче, щоб ти носив у собі «дурні запитання» і намагався знайти на них відповідь самотужки. Він уже знає твоє серце і твої потреби. Він делікатний, милосердний і довготерпеливий. Повір, що Він завжди прихильний до тих, хто чесно і смиренно приступає до Нього. Тому сьогодні принеси Христу свої вагання, які заважають твоїй вірі, та вслухайся в Його відповіді.
«Дякую Тобі, Господи, що не осуджуєш мене за страхи. Нехай Твоя досконала любов прожене з мого серця будь-які вагання. Даруй мені терпеливість на дорозі пізнання Тебе і поглиблення моєї віри».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
