11 липня 2026 р. завершилась духовна мандрівка прочан Львівської архідієцезії до Більшівців. Паломники схилили коліна перед іконою Божої Матері Миру та Примирення в храмі при монастирі отців-францисканців і подякували за щасливо пройдений шлях.
Уже традиційно, в дорогу вирушило 7 паломницьких груп, деякі налічували близько 150 осіб. Ще частина вірян прибула до Більшівців на вечір суботи, щоб єднатися в молитві на віґілійній Святій Месі. Тож усіх разом до Більшівецької Богородиці цього літа прибуло понад 1000 вірних. Разом із мирянами витривало крокували їхні душпастирі, сестри-черниці та семінаристи Вищої духовної семінарії св.Йосифа. Таке зростання кількості прочан по роках, позначених спершу пандемією, а тепер війною, стає вже доброю традицією паломництва до Більшівців та обнадійливим знаком для нашої Церкви та країни.
Хранитель санктуарію в Більшівцях о.Мар’ян Мельничук OFMConv зустрічав паломників на порозі з усмішкою, молитвою та свяченою водою і, як добрий господар, гостинно приймав усіх, хто прийшов до Матінки з далекої дороги. А дорога була не лише далека, але й позначена частими змінами погоди. Проте варто зазначити, що всі як одна паломницькі групи засвідчили: цього року долати дорогу було значно легше, ніж у два попередніх. Навіть група зі Стрия, яка на підході до санктуарію потрапила під потужну зливу і паломники прийшли мокрі до нитки, прийняла цей факт як благословення. Сльози радості змішалися з потоками рясного дощу, а надувні кульки-сердечка стали символом палаючих сердець прочан, які дійшли до мети. Зрештою, після щедрої зливи, знову засяяло сонце й небо увінчала яскрава веселка.
Святу Месу на завершення паломництва очолив архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський. Він щодня ішов якусь частину дороги разом із паломниками, поділяючи з ними молитву, дощ і спеку. А останній відрізок шляху до Більшівців митрополит пройшов разом із групою паломників з Івано-Франківська.
У проповіді під час Святої Меси архієпископ підкреслив те, у якому місці й часі відбувається зустріч паломників:
— Возлюблені у Христі брати і сестри! Вже вкотре наша Небесна Матінка збирає нас у своєму санктуарії в Більшівцях. Прибуваємо сюди як паломники надії, як діти, які поспішають додому, щоби знайти мир і зміцнитися у вірі. (…) З дару Божого провидіння ми збираємося тут в особливий час — у Році Пресвятого Ісусового Серця. Також згадуємо і відзначаємо одну з найпрекрасніших сторінок історії Церкви в Україні — 25‑ту річницю паломницької подорожі до Києва та Львова папи Йоана Павла ІІ. (…)
У Році Пресвятого Серця Господа Ісуса заново відкриваємо, що Богородиця веде нас до особливої зустрічі з Пресвятим Ісусовим Серцем. Веде нас під хрест, де Вона сама пережила особливу близькість із Серцем свого Сина, яке було відкрите списом. Ця непроста зустріч не змусила Матір Сина Людського втекти і зневіритися. Вчителі Церкви вбачали в цій сцені народження Церкви. Святий Августин писав, що коли Христос сказав до учня Йоана: «Ось твоя Мати», тоді передав Її кожному із нас — і так Марія стала Матір’ю всіх віруючих. На підставі цього сміливо можемо твердити, що Богородиця є Матір’ю Церкви в Україні. Є мамою в наших сім’ях, для наших дітей, для молоді, є Матір’ю воїнів, хворих, біженців, усіх, хто духовно, морально і фізично страждає. (…) Тож нехай Матір Божа з Більшівців вчить нас пробачати, вчить довіряти і веде нас до Серця свого Сина.
А ми разом зі святим Йоаном Павлом ІІ, який щоденно повторював: «Totus Tuus — Увесь я Твій, Маріє», довірмося Богородиці. Спробуймо на власному досвіді переконатися, що людина, яка ввірила своє життя Діві Марії, ніколи не загубить дороги до Христа.
Цього року урочистості у Більшівцях музично супроводжував хор та оркестр АДМ Orchestra. Хористи й музиканти з різних парафій та міст України допомогли творити атмосферу молитви.
На завершення Святої Меси митрополит іще раз подякував усім паломникам, які відважилися вирушити в цю духовну подорож до Марії, просячи про мир для України.
— Коли я дивлюся на вас — моє серце переповнюють радість і велике зворушення. Тож сьогодні, як і щороку, я хочу вам всім сказати: дорогі паломники, я вас дуже люблю!
Також, на знак особливої вдячності отцям-францисканцям за турботу про санктуарій Божої Матері Миру та Примирення та їхній внесок у розвиток Церкви в Україні після відновлення її структур, митрополит Львівський подарував санктуарію пояс св.Йоана Павла ІІ. Ця реліквія зберігатиметься поруч з образом Пресвятої діви Марії в головному вівтарі храму.
Конвентуальні францисканці опікуються санктуарієм Матері Божої Миру та Примирення з 1990 року. Вони розпочали відбудовувати храм після проголошення незалежності України. Починаючи з 2001 року, храм повністю відновив свою діяльність, і відтоді знову почали приходити прочани, щоби вшанувати Більшівецьку Божу Матір. Чудотворний образ Божої Матері Більшівецької наприкінці Другої світової війни було вивезено до Польщі й він зберігається у храмі Святої Катерини у Гданську. А у Більшівцях знаходиться його копія.
фінансово.
Щиро дякуємо!
