Римо-катол.: 30 квітня (довільний спомин)
Папу Пія V, (Антоніо Мікелє Гіслієрі, 1507-1572, понтифікат 1566-1572), пам’ятають головно як «розарієвого Папу», з огляду на битві при Лепанто, в якій об’єднаний флот християн подолав мусульманську навалу. Справді, захист Європи від винищення її християнських коренів, культури та цінностей є величезним здобутком. Зроби св. Пій V що-небудь, щоб ми не втратили Європу, яку ти вимолив, а з суто людської точки зору створення священної антитурецької ліги було не меншим подвигом, ніж вимолена перемога. Бо християни, не менше, ніж сьогодні, схильні були клопотатися про власні інтереси, а правителі — про інтереси кожен своїх земель і гадали, що небезпеку турецької навали хтось від них, дасть Бог, відведе. Тим більше, що європейскькі держави все більше піддавались протестантизму і не бажали слухати Рим.
Але про Пія V можна сказати ще багато цікавого. Наприклад, те, що хлопчина зі збіднілої сім’ї став главою всіх католиків, посів трон «від овець» — достоту як Давид. Якось двоє домініканців сіли перепочити в дорозі, розговорилися, і тут дванадцятирічний пастух так врази їх своїми судженнями, що вони розізнали в ньому покликання проповідника і забрали на навчання. Так він став монахом у 14 років, а в 16 уже почав викладати. З небезпекою для віри зіткнувся змалку — твердо протистояв єретикам у диспутах і знав, що єресь не суто теоретична проблема, бо його рідне Боско було зруйновано французами-єретиками, так що він ледве розшукав своїх батьків.
Домініканець Мікеле з 1555 року був інквізитором, з 1557 року — великим інквізитором. Для тих, хто знає жахи і вогнища, варто розказати, як інквізитор Мікелє Гіслієрі виступив проти папи Пія ІV, який хотів зробити кардиналом тринадцятирічного Фердинанда Медичі, і далі, ставши папою, викорінював ніпотизм. Одному молодому францисканцю, за походженням — юдею з багатої сім’ї, засудженому за єресь, пояснив його помилки і взяв під свою опіку, здобувши таким чудового знавця єврейського писання. Ніяких вогнищ!
Гроші, зазвичай розкидувані в натовп під час коронації, новий папа передав лікарням, а ті, що призначалися для пишних прийомів кардиналів, віддав бідним монастирям. Як великий інквізитор звільнив від кари підозрюваного в єресі кардинала Мороне і визволив з в’язниці архієпископа толедського Бартоломео Каранса. Обстоював тактику переконування і роз’яснення, а не переслідування. Як папа звелів єпископам перебувати на місцях, а не жити де інде. Так само як і парафіяльним настоятелям. Бо єресі не ширилися повітряно-крапельним шляхом — віряни нерідко були вівцями без пастиря. Слідкував за виконанням рішень Тридентського собору: за його понтифікату було завершено написання Тридентського катехизму. Римському кліру звелів вчитися в єзуїтському колегіумі, а єпископам по дієцезіях наказав заснувати семінарії, бо знання — це світло, а віру треба знати. Тридентська реформа без зусиль цього папи напевно лишилась би на папері.
Канонізований 1712 року, є покровителем конгрегації віровчення. Зображається в папському вбранні. До речі, саме після Пія V, який носив домініканський білий хабіт, папські шати стали білого кольору.
Мощі св.Пія V в базиліці Санта Марія Маджоре, Рим, Італія
фінансово.
Щиро дякуємо!
