Роздуми над Божим Словом на вівторок ХІ Звичайного тижня, рік ІІ
Ісус сказав: «Ви чули, що було сказано: люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. А Я кажу вам: любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних. Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять? І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайного чините? Хіба не те саме й погани роблять? Тож будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий».
Мт 5, 43–48
Господи, як це можливо? Любити тих, хто кривдить, принижує, насміхається, б’є, іде війною, щоб знищити і нас, і все те, що любимо? Усі знають приказку: «Що посієш, те й пожнеш». Сіючи ненависть — збираємо її плоди; ділячись любов’ю — отримуємо радість і щастя. Теоретично все правильно і зрозуміло. Та як на практиці, у житті відповідати на зло любов’ю? Здається, це недосяжне, неможливе… Сьогодні Боже слово пояснює алгоритм переміни, спосіб, як стати дитиною Небесного Отця і любити всіх: і друзів, і ворогів.
Уявімо місце, де ми оточені людьми, які нас люблять, приймають, огортають турботою та ніжністю. У відповідь любов із серця вириватиметься фонтаном, сама собою. Це легко, бо любов примножує любов. Ось ситуація протилежна: ти серед тих, хто виливає на тебе потоки гніву, злоби, всілякого словесного бруду. Автоматично хочеться відповісти так само. І тут перед тобою вибір: піддатися пориву емоцій і скривдити у відповідь, спираючись на закон «око за око, зуб за зуб», чи вибрати любов. Саме в цей момент варто зупинитися, згадати прохання Христа любити ворогів і звернутися до Нього: «Боже, даруй мені Твою милосердну любов до цієї людини». А потім уже щось говорити або робити у відповідь. Не можемо чинити щось «на автоматі» чи ставити «хрест» на комусь, бо ми діти Небесного Отця, який кожного з нас любить досконалою любов’ю.
Важко уявити, щоби Бог сказав багатодітній родині: «У вас п’ятеро дітей, та Я можу спасти лише чотирьох. Вибирайте». Люблячі батьки радше виберуть загинути самим, аніж погодяться на загибель своєї дитини. Так і Господь прагне спасіння для кожної своєї дитини: що грішної, що праведної. Ми ж, діти Небесного Отця, покликані наслідувати Його в усьому, навіть у досконалості (див. Мт 5, 48).
Дослідники Святого Письма кажуть, що грецький відповідник слову «досконалий» має динамічніше значення, ніж «позбавлений недоліків». Це слово говорить про невпинний процес переміни і зростання в цілісності. Блаженний Джон Генрі Ньюмен сказав: «Жити — значить змінюватися, а бути досконалим — значить часто змінюватися». Тож будемо силою Божої благодаті змінюватися щодня!
«Господи Ісусе Христе, вірю, що Ти ведеш мене до цілісності та святості. Зміни моє серце, щоб я був здатний любити всіх: і друзів, і недругів».
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
