Серце Ісуса, в якому всі скарби мудрості та знання

У червні особливим чином вшановуємо Пресвяте Серце Ісуса і молимося Літанію, яка складається з 33 закликів. Пропонуємо коментарі до кожного заклику цієї молитви, щоби вона стала ще глибшою та свідомішою.

Серце Ісуса, в якому всі скарби мудрості та знання

Є дуже стара притча про скарб, яка також є притчею про мудрість. Пастухові наснився сон, у якому він побачив далеку землю, повну пустель, де на березі великої річки будувалися піраміди. У цьому сні він міг добре бачити місце, де був захований скарб. Оскільки він був дуже бідний чоловік, то покинув свою хатину і схили гір, де пас вівці, й вирушив у найбільшу подорож свого життя. Після багатьох пригод він дістався місця, яке побачив уві сні, й почав копати. Коли він стомився з лопатою в руках, на дні глибокої ями, то почав сумніватися, чи зробив правильно, відмовившись від свого попереднього життя. Тоді сталася трагедія. Пастух побачив озброєних людей, що стояли на краю його розкопу. Це були бандити, які щойно вкрали решту речей, що їх він мав зі собою. Вони ще й збиралися вбити його, щоб позбутися свідка; але ватажка банди заінтригувало, що цей пастух тут робить у пустелі? Почувши чесну відповідь про сон і скарб, він засміявся і сказав, що не варто вбивати божевільного. Він розповів, що колись і сам мав подібний сон, мріяв про місце в далеких горах, біля хати пастуха, і голос сказав йому уві сні, що там є скарб. Пастух здригнувся від цих слів, бо знав це місце. Коли бандити пішли, він вибрався з ями і повернувся назад. Виявилося, що те, що він дуже далеко шукав, було весь час біля нього: у рідному місті, біля свого будинку, він знайшов великий скарб.

Господь Ісус у своїх притчах також розповідав про скарби, які криються у несподіваних місцях. Отже, у нас є притча про перлину, а також про ниву, в якій людина знаходить скарб. В іншій притчі господар дає своїм слугам багато срібла для зберігання, а милосердний батько віддає синові половину свого багатства. Христос розповів про скарби, про які мріють звичайні люди, про які ми мріємо, — щоб показати інші, більші справи. Господь пояснив здивованим людям, які чекали на Спасителя, уявляючи Його собі як ефективного політика, що справжнє Царство Боже їм дуже близьке: «Боже Царство в тобі».

Можливо, апостоли зрозуміли значення його слів лише тоді, коли воскреслий Христос послав їм із неба найбільший дар, Силу з висоти. Хоча на початку прихід Святого Духа супроводжувався вогненними язиками та сильним вітром, а також даром розмовляти іноземними мовами, то потім ці знаки припинилися. Залишилося духовне й невидиме — це могли побачити ті, хто переконався в тому, що живе в серцях Христових віруючих: любов, радість і мир, а також цілий спектр духовних дарів — від мудрості до страху Божого.

З цих дарів зітканий весь Новий Завіт, натхнений Божим Духом. Ви можете побачити відблиск страху Божого у словах молодої дівчини, коли вона слухає ангельське благовіщення і з довірою приймає майбутнього Спасителя. Захарія, сповнений дару благочестя, з радістю прославляє Бога, який одночасно повернув йому мову, подарував йому сина і скерував кроки Ізраїля на шлях миру. А потім і цей син, відомий як Йоан Хреститель, зможе побачити, подібно як й апостоли, що Бог приходить і діє в Ісусі. Саме побачити дії Бога в житті є найвищим знанням! Потім ті ж апостоли покажуть дію Дару Ради, коли вирішать у Єрусалимі не обмежувати Євангелія, але щедро нести його язичникам. Вони зроблять це з відвагою, аж до мучеництва. Прикладом цього може бути Степан, який свідчив про Христа і прощав своїм мучителям. Апостол Павло запише рядки своїх листів завдяки Дарові Розуму, яким Дух Святий дав йому зрозуміти і пояснити Божі істини всім поколінням. Врешті, ми бачимо Мудрість, найбільший скарб, коли св.Петро, відрікаючись від Христа тричі, визнає Йому знову свою любов: «Господи, ти все знаєш. Ти знаєш, що я люблю Тебе».

Оскільки я знаю місце, де можу знайти найбільші дари, то чому я так рідко там буваю? Один Отець пустелі сказав: «Весь світ сповнений людей, які кружляють тут і там, подорожують і продовжують рухатися. Ви можете їх знайти повсюди, але не в їхніх власних оселях». Нас часто спокушає диявол, мов того пастуха з притчі, кажучи, що щастя десь далеко, що я мушу зробити багато, щоб його отримати. Насправді ж Бог до нас близький, і найбільша мудрість полягає в тому, щоб побачити скарби, які сам Бог хоче розмістити в моєму серці.

Або:

Цей заклик буквально утворений зі слів св.Павла, який у Посланні до колосян зазначає, що в Ісусі Христі «заховані всі скарби премудрості й пізнання» (Кол 2,3). Це означає, що Христос досконало знає всі природні та надприродні закони.

Ісус — Бог, тому Він має несотворену мудрість. Божественну і людську. Тут ми будемо говорити швидше про людську мудрість Ісуса. Як людина, Ісус володів усією мудрістю, яку Бог вилив у створений світ. Він також мав повні знання: прекрасно знав усе, що може зрозуміти людський розум. Жоден мудрець чи вчений ніколи не матиме того знання, яке мав Ісус. Якби Ісус хотів, Він міг би відкрити всі таємниці природи і доти невідомі фізичні закони. Але Він не прийшов на землю, щоб навчати мудрості цього світу. Він хотів навчити нас незрівнянно цінніших істин, що ведуть до спасіння.

Мудрість Христа Господа сяє на кожній сторінці Євангелія. Від Нього нічого не було приховано. Нутро людської совісті було Йому відкрите. Все було зрозуміло: минуле, теперішнє й майбутнє. Ісус із повною точністю передбачив обставини своєї смерті. Його пророцтва щодо долі Церкви постійно збувалися протягом століть.

Вчення Христа дивовижне. Це не філософська система, розвинена поступово, як то відбувається серед людей, присвячених науці. Все, що проповідував Ісус, було готове, без жодних покращень.

У дванадцять років Ісус вразив книжників, і навіть Його Матір не зрозуміла свого Сина. Він збентежив фарисеїв до тієї міри, що вони зрештою відмовилися говорити з Ним. Христос захоплював натовпи своїм ученням. Посланці священників із захватом говорили про Нього: «Ніколи ще людина не говорила так, як Цей чоловік» (Йн 7,46). Священники запитували: «Звідки в Нього ця мудрість і чудеса, якщо Він не вчився?» (пор. Мт 13,54). Слова Ісуса були такими глибокими, що вражали — і були такими простими, що зачаровували серця всіх слухачів. Це справді була божественна мудрість, нескінченна, але пристосована для прийняття звичайною людиною.

Слова Ісуса до кінця віків будуть предметом роздумів і захоплення; Євангеліє стане школою, в якій формуватимуться святі. Ми бачимо велику мудрість Ісуса в таїнствах, які Він установив, і в Церкві, яку Він заснував. Минають століття, а немає потреби змінювати те, що Він створив.

Зауважимо, однак, що Христос використовував усі ці скарби своєї мудрості та вмінь, щоби служити іншим, щоби творити діла любові.

Нехай те, що ми тут говорили про мудрість і знання Христа, буде нам світлом, яке дозволить краще пізнати велич нашого Спасителя та стане поживою для нашої побожності й любові. Адже наш Спаситель, завдяки своєму всезнанню, знав, із якими стражданнями зіткнеться, і цілі 33 роки мусив їх переживати духовно. Перед очима Він мав картину: своїх страждань у Гетсиманії, арешту, побиття, тернового вінця та жорстокої смерті на хресті. У Гетсиманії Христос бачив усі людські гріхи, включаючи мої гріхи. Христос бачив, що для багатьох грішників Його Мука буде марною. Нехай ця думка приведе нас до вчинків покаяння та любові.