Ватикан

Цар і грішник Давид відзначався одним суттєвим: не полишав молитви

24 Червня 2020, 16:35 1579

Цар Давид, як приклад молитви в усіх життєвих обставинах, був у центрі уваги восьмого повчання Святішого Отця про молитву, повідомляє Vatican News.

Все, що може трапитися в нашому житті, може стати словом, зверненим до Бога, який завжди нас вислуховує. Такою думкою Папа Франциск підсумував своє повчання з нагоди загальної аудієнції, що в середу, 24 червня 2020 р., транслювалася з Апостольського палацу у Ватикані та була останньою перед літньою перервою.

Чергова катехеза з циклу про молитву була зосереджена на постаті царя Давида, що був і святим, і грішником, і переслідувачем, і переслідуваним, — але в усіх обставинах не припиняв спілкування з Богом.

«Божий улюбленець із юнацтва, він був обраний для унікальної місії, що набере центральної ролі в історії Божого люду та в нашій же вірі. У Євангеліях Ісус не раз названий “сином Давида”, бо й він народився у Віфлеємі», — зауважив Святіший Отець. Саме з роду Давида, згідно з обітницею, прийшов Месія.

 

Турботливий пастир

Як зазначив Наступник св.Петра, історія Давида розпочинається на пагорбах поблизу Віфлеєма, де він пас отари свого батька Єссея. Наймолодший з-поміж братів, трудився на відкритому повітрі, а його вірним товаришем була цитра, на якій він на відлюдді грав і співав своєму Богові.

«Давид, отже, це насамперед пастир: чоловік, що піклується про тварин, яких захищає від небезпеки, дбає про їхнє утримання. Коли Давид Божою волею мусітиме турбуватися про народ, то не чинитиме чогось дуже відмінного від цього», — сказав Папа. Саме через це в Біблії часто зустрічаємо образ пастиря, і навіть Ісус називає себе «Добрим Пастирем».

Зі цього свого першого заняття, за словами Святішого Отця, Давид багато почерпнув. Тож коли пророк Натан, вказуючи на його великий гріх, використає образ людини, що відібрала у свого ближнього єдину овечку, — цар відразу збагне свою провину, зрозуміє, що «занедужав владою, перетворився у браконьєра».

 

Уважний поет

Другою характерною рисою Давида, як зазначив Папа, є його поетична душа. З цього можемо зрозуміти, що він не став вульгарним, як це часто трапляється з людьми, які тривалий час живуть віддалено від інших. Давид чутливий, любить музику та спів, цитра постійно його супроводить: і щоб піднести пісню прослави Богові, і щоб висловити нарікання, ба навіть визнати власний гріх. А це тому, що він не сприймає світ як щось німе, але за речами здатний розгледіти «ще більшу таємницю».

«Молитва народжується саме з цього, — сказав Святіший Отець, — із переконання в тому, що життя не є лише чимось скороминущим, але це захоплива таємниця, яка пробуджує в нас поезію, музику, вдячність, прославу, або ж нарікання та благання. Коли людині не вистачає цього поетичного виміру — бракує поезії, її душа кульгає. Тож передання приписує Давидові те, що він був великим творцем псалмів. Вони часто на початку мають виразне посилання на ізраїльського царя, на деякі благородні (й не дуже) події з його життя».

 

Голос, який ніколи не гасне

Отож, за словами Папи, мрією Давида було бути «добрим пастирем». Іноді йому вдасться бути на висоті цього завдання, іншим разом — менше; але в історії спасіння він став пророцтвом про іншого Царя. Він був «святим і грішником, переслідуваним і переслідувачем, жертвою і катом». Ми також у своєму житті можемо побачити «часто протилежні риси»; непослідовність є частою провиною людей.

«Лише одна річ проходить червоною ниткою в житті Давида, поєднує все, що трапляється: його молитва. Це голос, який ніколи не згасає. Святий Давид молиться, і Давид-грішник молиться, переслідуваний Давид молиться, і Давид-переслідувач молиться, Давид-жертва молиться, і навіть Давид-кат молиться… Це червона нитка його життя. Людина молитви. Це голос, який ніколи не згасає, набирає тональності радості або лементування, — але це завжди та сама молитва, лише мелодія інша. Й так поводячись, Давид вчить нас повністю заглиблюватися в діалог із Богом: чи радість, чи провина, в любові, як і в стражданні, дружба, як і недуга… Все може стати словом, зверненим до “Ти”, яке завжди вислуховує нас», — сказав Папа, підсумувавши:

«Давид, якому була відома самотність, насправді ніколи не був самотній. По суті, саме в цьому й полягає могутність молитви всіх тих, хто знаходить для неї місце у своєму житті: молитва облагороджує. Давид благородний, бо молиться: хоч і скоїв убивство — молиться, кається; і з молитвою повертається благородство. Молитва облагороджує нас, вона здатна забезпечити взаємини з Богом, який є справжнім Супутником людини серед тисяч життєвих митарств».

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

Папа Франциск

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

The Coolest compilation of onlyfans porn tapes on PornSOK.com zlib project Immediate Unity