Роздуми над Божим Словом на ХІІІ Звичайну Неділю, рік А
Того часу Ісус сказав своїм Апостолам: «Хто любить батька або матір більше, ніж Мене, той недостойний Мене; і хто любить сина або дочку більше за Мене, той недостойний Мене. І хто не бере свого хреста, а йде слідом за Мною, той недостойний Мене. Хто зберігає душу свою, той втратить її, а хто втратить душу свою заради Мене, той знайде її.
Хто вас приймає, той Мене приймає; хто приймає Мене, приймає Того, Хто послав Мене. Хто приймає пророка в ім’я пророка, дістане нагороду пророка; і хто приймає праведника в ім’я праведника, одержить нагороду праведника.
Якщо хто напоїть одного з цих малих чашею холодної води тільки тому, що він є учнем, воістину кажу вам: не втратить своєї нагороди».
Мт 10, 37–42
Часто ці слова викликають внутрішній спротив. Чому Господь вимагає такої жертви? Але можна подивитися на ці слова інакше.
Як часто батьки, вважаючи дітей своєю власністю, «душать» їх опікою, не дають їм розвиватися, вибирати свій шлях у житті та бути щасливими у своєму покликанні! Це стосується й інших наших рідних та близьких, коли ми вирішуємо за них, що для них краще й чого вони хочуть. Але зрештою ми робимо їх духовними каліками: гасимо в них уміння прислухатися до себе та чути голос Бога у своєму серці. Ми перетворюємо наших ближніх на рабів, що звикають виконувати наші бажання, тому що ми самі не навчилися користуватися свободою, яку дарував нам Господь. Як часто ми бачимо, що неспроможні впоратися з власним життям, але завзято продовжуємо «впорядковувати» життя ближніх!
Святий Станіслав Папчинський у книжці «Містична Святиня Бога» пише: «Людино! Сама Пресвята Трійця звела тебе як Святиню для себе» (Розділ 1). Хто ж краще знає призначення свого творіння, як не Творець? До чого ж насправді закликає сьогодні Господь? Він не каже: «Не люби свого батька, матір, сина, дочку». Він каже: «Я створив тебе і перебуваю у тобі. Я хочу для тебе найкращого, тому бери свій хрест і йди за Мною. Я покажу тобі найкращу дорогу — дорогу світла та життя, якими є Я сам».
Замислись сьогодні над тим, чи не душиш ти когось із близьких своєю опікою? Дозволь своїм ближнім прямувати їхньою неповторною дорогою Божої любові. Будь щедрий у своїй любові до ближніх, шануючи їхню свободу, навіть коли вони помиляються.
«Господи у Трійці єдиний, даруй мені готовність слухати й чути Твою волю, сили та відвагу виконувати її. Допоможи мені відповідально любити своїх ближніх і не обмежувати свободу, яку дав їм Ти».
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Яка була на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
фінансово.
Щиро дякуємо!
