Рафка — особлива заступниця стражденних, які з довірою просять її про полегшення страждань та здоров’я.
Свята Рафка: канонізована Йоаном Павлом ІІ
Незвичайний і прекрасний Ліван розташований у місці, де зустрічаються три континенти: Європа, Азія та Африка. Він притягує паломників і туристів із різних країв світу. Знамениті ліванські кедри (деяким із них по 1000 років!) — прекрасний символ цього мальовничого краю.
Стародавні Біблос, Тир і Сидон нагадують нам розповіді з Євангелія та з книги Пісні пісень. Учень св.Павла і Варнави, євангеліст Марко, заснував у Біблосі першу спільноту, тому можна сказати, що християнство на цих тренах існує з часів Ісуса.
Йоан Павло ІІ, посилаючись на ці події, підкреслював, що Ліван — це теж Свята Земля. Саме він із великою любов’ю та участю вшанував покірну монахиню: завдяки йому Ребека П’єтра Чобок Ар-Райєс, або Рафка, була проголошена святою.
Ліван залишається опорою християнства на Близькому Сході. А відомі в усьому світі св.Шарбель і св.Рафка подібні до сильних кедрів, укорінених у ліванській землі. Незвично те, що розповіді та свідчення про допомогу цих святих можна почути не лише від християн, а й від представників інших релігій. А також — від невіруючих чи загублених, які шукають сенс життя.
Перлина серед ліванських жінок
Більшість із нас знають розповіді про життя і чудеса св.Шарбеля і про кілька мільйонів паломників щороку, які подорожують до села Анная, щоб попросити незвичайного святого про допомогу в своїх життєвих проблемах, не лише зі здоров’ям. Світ дедалі більше відкриває також для себе святу на ім’я Рафка — можна сказати, що це перлина серед ліванських розповідей про хоробрих жінок.
Свята Рафка походить із сім’ї маронітів. Вона народилася 1832р., а її життя, позначене стражданням, тривало 82 роки. Секрет її святості — просте, скромне монаше життя. Рафка була незвичайною жінкою, повною доброти і любові до Бога та людей.
Можливо, нам це важко зрозуміти, але вона мріяли нести хрест разом з Ісусом. Одного разу вона особливо попросила в молитві, щоб Ісус послав їй страждання. Саме в цю мить Рафка відчула над очима сильний біль, який буквально розколював череп. Вона стала поступово втрачати зір. Монахиня, яка доти була повністю здорова, раптом тяжко захворіла. Але гаряче дякувала в молитві за цей дар страждання, яке тривало багато років.
Наприкінці життя Рафку разом з іншими монахинями перевели з монастиря св.Симона до нового монастиря — св.Йосифа, в Драбті, розташованому поблизу Біблоса. Новий монастир, мальовничо вписаний у гірський краєвид, за короткий час завдяки тяжкій праці монахинь став раєм на землі: доглянутий і квітучий, куди нині приїжджають тисячі паломників, які потребують допомоги незвичайної монахині.
Милосердна свята
Рафка — особлива покровителька стражденних, які з довірою просять за її заступництвом про полегшення страждань і здоров’я. Щороку до монастиря св.Йосифа в Драбті люди, що просили її про зцілення, надсилають свідчення.
Одна з них — Віолетта Алага Шехеде, яка разом із сім’єю живе в Біблосі. Вона просила Рафку про допомогу і була вислухана. Віолетта походить із Гадхіта, розташованого поблизу Кадіша — мальовничої долини на півночі Лівану, по дорозі до заповідника біблійних кедрів. Тиша і прекрасна панорама роблять це місце ідеальним для медитації та роздумів. Тому воно століттями було притулком для монастирів і пустельників. У перекладі з сирійської (варіації арамейської) Кадіш означає «свята долина».
Віолетта дуже страждала від важкої травми щелепи. Вона не могла їсти, не могла говорити і нормально жити, щоб не відчувати сильного болю. Жінка з великою довірою звернулася про допомогу до св.Рафки. Якось вона пробудилася о третій годині вночі й побачила монахиню, що стояла біля її голови. Віолетта впізнала обличчя Рафки.
Жінка зі здивування відчула в роті механічні інструменти, а потім заснула. Наступного ранку вона почувалася повністю здоровою. Віолетта відразу пішла до свого лікаря, якому й розповіла про те, що сталося. Лікар, вислухавши розповідь пацієнтки, зробив рентген і порівняв із попереднім знімком. Він був шокований, бо знімок підтвердив медичне свідчення Віолети про своє одужання!
Шоста рана Ісуса
Рафка казала, що Бог може зробити набагато більше, ніж ми просимо чи розуміємо. Центром її життя була Свята Меса, і коли вона була вже в дуже важкому стані й не могла самостійно ходити, то повзла зі своєї келії до каплиці, щоби взяти участь у літургії…
Усе життя Рафка повторювала: «Не забувайте про шосту рану, яка була в Ісуса на плечі!» Монахиня пояснювала, що ця рана на плечі, на якому Ісус ніс важкий хрест, була особливо болісною. Дотепер сестри з монастиря св.Йосифа, в якому перебувала св.Рафка, шість разів моляться: «Отче наш», «Радуйся, Маріє» і «Слава Отцю» для вшанування цієї незвичайної святої.
Можна сказати, що святість Рафки та її дивовижне життя — це прекрасне свідчення того, що Ліван несе послання цивілізації любові для всього Близького Сходу. А також для світу, незалежно від віросповідання, проходження чи кольору шкіри. Цілюща сила любові та співчуття — для всіх.
фінансово.
Щиро дякуємо!
