Думками про те, що означає вимога взяти на себе свій хрест для слідування за Христом, Папа Франциск поділився під час чергової недільної зустрічі з прочанами.
Якщо хочемо бути учнями Христа, ми повинні наслідувати Його, беззастережно віддаючи своє життя на служіння Отцеві та ближнім. На це вказав Святіший Отець, коментуючи перед молитвою «Ангел Господній» сьогоднішнє Євангеліє, повідомляє Vatican News.
Боже і людське
Отож, після того як святий Петро від імені всіх інших учнів визнав віру, що Ісус – це Божий Син, Христос почав говорити їм про свої майбутні Страсті. В дорозі до Єрусалиму Він відкрито пояснював те, що Його там чекає. Каже, що страждатиме від старшини та первосвящеників, буде вбитий і третього дня воскресне. Але для апостолів ці слова залишалися незрозумілими, бо, за словами Святішого Отця, їхня віра «ще незріла й надто пов’язана з ментальністю цього світу». Тож перед лицем такої перспективи той-таки Петро протестує ікаже: «Змилуйся над собою, Господи! Хай з Тобою цього не станеться!»
«Він вірить в Ісуса. Петро має віру, він вірить, хоче іти за Ним, — але не погоджується з тим, щоби Його слава пройшла через страждання», — зауважив Єпископ Риму. Для апостолів, як і для нас, «хрест є незручністю, скандалом», у той час як Ісус вважає скандальним «втікати від хреста, що означало би вивільнятися від волі Отця, від місії, яку Він доручив для нашого спасіння». А тому Господь відповідає Петрові: «Відійди від Мене, сатано! Ти спокушаєш Мене, бо думаєш не про Боже, а про людське!» Бо притаманним для сатани є «віддаляти нас від хреста».
Самозречення й відповідальність
Промовляючи далі до всіх, Ісус каже: «Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною». Таким чином, як зауважив Петро наших днів, Він вказує на «шлях справжнього учня», виявляючи два наставлення. Першим є «зректися себе», що означає не поверхові зміни, але «навернення, переворот ментальності й цінностей». Також і «взяти хрест» означає не лише «терпеливо зносити щоденні труднощі», але «з вірою та відповідальністю нести ту частину тягаря і страждань, яку викликає боротьба проти зла». Бо життя християн — це «завжди боротьба». Це означає брати «участь разом із Христом у спасінні світу».
У світлі цього Святіший Отець заохотив, щоб розп’яття, які висять на стінах наших домівок, чи хрестик, що його носимо на грудях, «були знаком нашого прагнення єднатися з Христом в служінні з любов’ю ближнім». Адже хрест є «святим знаком Божої любові та Ісусової жертви» й не повинен сприйматися як оберіг чи прикраса.
«Щоразу, коли зосереджуємо погляд на образові розіп’ятого Христа, думаймо про те, що Він, як справжній Господній Слуга, сповнив свою місію, віддавши життя, проливши свою кров за відпущення гріхів. (…) Як наслідок, якщо хочемо бути Його учнями, ми покликані наслідувати Його, беззастережно жертвуючи своє життя задля любові до Бога та ближнього», — сказав Папа, побажавши:
«Нехай же Пречиста Діва Марія, з’єднана зі своїм Сином аж до Голгофи, допоможе нам не відступати перед лицем випробувань і страждань, які є наслідком свідчення Євангелія».
фінансово.
Щиро дякуємо!
