Продовжуємо знайомити читачів зі «святими з-поза звичного календаря». Сьогоднішій день, 4 вересня, перебуває під покровительством святої Розалії.
Розалія народилася 1130 року, в заможній та благородній норманській сім’ї в Палермо, в Сицилії. Її батько, лорд Сінібальд, був нащадком Карла Великого. Ще в юності її серце відвернулося від земних суєт, і вона вирішила присвятити себе Богові. Залишивши свій дім, дівчина поселилася у печері, на стінах якої написала такі слова: «Я, Розалія, дочка лорда Сінібальда, вирішила жити в цій печері заради любові мого Господа, Ісуса Христа». Вона залишилася там, повністю схована від світу.
Розалія жила в постійному спілкуванні з Богом. Пізніше вона перенесла свою обитель до Монте-Пеллергріно, приблизно за три милі від Палермо, аби здобути повну перемогу над інстинктами плоті та крові, подалі від батьківського дому.
Вона померла на самоті, 1160 року, завершивши своє дивне та чудове життя незнаною для світу.
1624 року Палермо опинилося під загрозою епідемії чуми. За легендою, свята Розалія з’явилася у видінні хворій жінці, а пізніше мисливцю, якому вказала, де лежать її останки, та повеліла перенести їх до Палермо. Мощі святої було перенесено до міського собору в супроводі урочистої процессії. Після цього хвороба відступила.
Святу Розалію проголосили покровителькою Палермо, а над печерою, де, за легендою, вона жила і де знайшли її останки, побудували санктуарій.
Офіційно канонізував її 1630 року папа Урбан VIII. На Сицилії існує традиція святкування 15 липня — день перенесення мощів святої Розалії. Цього дня у Палермо проходить урочиста процессія зі статуєю святої, а після процессії влаштовується мальовничий фестиваль.
Існує паломницька традиція присвячена святій Розалії — відбувати паломництво босоніж від Палермо до санктуарію на Монте-Пеллегріно (назва самої гори перекладається як «Гора паломників»).