Роздуми над Божим Словом на середу XXV Звичайного тижня, рік ІІ
Скликавши дванадцятьох, Ісус дав їм силу й владу над усіма бісами, й оздоровляти недуги, і тоді послав їх проповідувати Царство Боже й недужих лікувати. Він до них промовив: «Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, та й дві одежі не майте. У який дім ви б не ввійшли, там перебувайте до вашого відходу. А як хтось вас не прийме, то виходячи з того міста, обтрусіть порох з ніг ваших на свідоцтво проти них». І вийшли вони та, ходячи по селах, звіщали Добру Новину й оздоровляли всюди.
Лк 9, 1–6
Господи, цю настанову виконати непросто. Я знаю, що Ти давав її своїм учням, відправляючи їх на євангелізацію; але чи стосується це мене? Виконання такого завдання вимагає повної довіри до Тебе, а я хочу контролювати кожний крок свого життя.
Ісусе, апостоли могли розраховувати на гостинність міст і сіл, у які заходили, на притулок та їжу. Але чи це мені під силу? Загубити раптом у подорожі багаж чи гаманець — для мене кошмар. Усі люди намагаються ретельно підготуватися та спланувати маршрут, щоб мандрівка пройшла якомога краще, без зайвих «сюрпризів». А Ти пропонуєш відпустити контроль та цілковито покластися на Тебе. Я не готовий служити й отримувати новий досвід і знання, і це заважає рухатися далі.
Через своє маловірство та самовпевненість я не наважуюся зробити крок уперед і запитую себе: де ж тоді у моєму житті місце для Тебе? Ісусе, навчи мене довіряти Тобі й бути відкритим до нових можливостей, які Ти пропонуєш. Допоможи звернути з «головної дороги», якщо запросиш рухатись далі «другорядним» шляхом.
Часто я ретельно зважую кожне слово, коли з’являється нагода поговорити з кимось про Бога та вкласти свою маленьку лепту в євангелізацію. Але через страх помилитися так і не наважуюсь це зробити, хоча саме Господь влаштував зустріч із цією людиною і був готовий мені допомагати. Євангеліст Лука каже так: «Не клопочіться тим, як або що вам відповісти, або що казати, бо Дух Святий навчить вас тієї години, що треба говорити» (Лк 12, 11-12). Навчи мене, Господи, не зосереджуватися на собі та своїх страхах, а молитися та уважно Тебе слухати. Допоможи вірити й пам’ятати, що Святий Дух дасть те слово, яке буде потрібне для проголошення Євангелія.
Боже, Ти знаєш мою схильність контролювати все навколо. Знаєш, що не люблю несподіванок. Можливо, Ти вже приготував добрі, але неочікувані зміни в моєму житті. Допоможи мені, Господи, коли відбувається щось незаплановане, замість панікувати, відкрити свій розум і прийняти подальший напрямок руху згідно із Твоєю волею.
«Ісусе, даруй мені готовність іти за Тобою. Навчи більше довіряти Тобі.»
Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться Ім’я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі. Хліб наш насущний дай нам сьогодні і прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим, і не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»