Погляд

Чому чоловік не повинен «допомагати з дитиною»?
5 шкідливих переконань

16 Жовтня 2020, 17:21 1727 Ольга Герасименко

У нашій культурі є ряд стереотипів про роль чоловіка у вихованні. На них збудовано купу «мамсько-батьківських» жартів, велика кількість з яких, якщо подумати, не видається такими вже смішними, бо свідчать про глибоко вкорінені хиби у розумінні родинного життя.

Нижче зібрано 5 шкідливих переконань, які молодим батькам варто викинути як зі свого лексикону, так і з голови, коли йдеться про участь батька у догляді за малюком.

 

1. «Чоловік – це ще одна дитина»

«Не давай йому дитину, бо впустить», «відійди, я сама зроблю, ти не знаєш як треба». На жаль, серед жінок у нашому суспільстві іноді зустрічається ставлення до чоловіків як до недолугих інфантильних істот, не здатних дати раду навіть самим собі – що вже казати про дітей. Часто таке зверхнє ставлення транслюється молодим матерям через старше покоління – їхніх власних матерів і бабусь, а то й свекрух. Через це після народження немовляти чоловіків часто взагалі відсувають зі сфери догляду за ним як заздалегідь не здатних зробити щось корисне. Що цікаво, водночас з цим можна почути нарікання на інфантильність чоловіків, на те, що вони не виявляють інтересу до дітей. Хоча, як правило, це є прямим наслідком уявлень, сформованих навколо них жіночим оточенням, починаючи з власних матерів.

 

2. «Це не чоловіча справа»

Насправді у догляді за дитиною немає нічого такого, чого б не зміг зробити чоловік. Виключенням, зі зрозумілих причин, є хіба що грудне вигодовування. Більше того – деякі речі можуть вдаватися татусям навіть краще (наприклад, я так і не оволоділа вмінням так майстерно присипляти немовлят, як це робив мій чоловік). Справжній вияв мужності – це не суворий погляд, брутальна поведінка і великі м’язи, а вміння брати на себе відповідальність. Кращого ж способу її виявити, ніж у піклуванні про свою дитину, годі й уявити. Тому для мене, наприклад, немає більш мужнього видовища, ніж чоловік, що тримає дружину за руку, доки вона народжує, що у післяпологовій палаті показує дружині, як треба міняти підгузок, що обрізає крихітні нігтики і масажує животик. 

 

3. «Допомагати з дитиною»

У самому цьому вислові закладено викривлене розуміння родинних стосунків, тому що звучить він так, ніби дитина – це справа жінки і її відповідальність. Не варто недооцінювати силу слів та їхній вплив на нас – як усвідомлений, так і несвідомий. Якщо чоловік постійно чутиме їх навколо себе, саме так він і сприйматиме свою роль у вихованні дитини: не як рівноцінну участь, а як «допомогу». Тому варто звикнути до думки про те, що допомагати нам може мама, бабуся, старша дитина, люб’язна сусідка – але до чоловіка застосовувати цей вираз не варто. Коли мене питали, чи допомагає мені чоловік з дітьми, я відповідала: ні, бо він дбає про дітей нарівні зі мною, як це годиться батькові.

 

4. «Йому треба виспатися, бо вранці на роботу»

Лірика про «рідну мати мою, що ночей не доспала» може здаватися зворушливою – якщо це рядок пісні. Так, дійсно безсонні ночі – це одна з головних проблем, з якими зустрічається подружжя після народження дитини. Часто буває так, що жінка і чоловік якось автоматично сходяться на тому, що безкінечно вставати до малюка – це виключно жіноча справа, а чоловікові треба висипатися, бо він ходить на роботу (так, ніби жінка наодинці з немовлям за день «працює» і втомлюється менше). Депривація сну – дуже серйозна річ, що має руйнівний вплив на психіку. Виснажена постійною нестачею сну людина може втратити над собою контроль і заподіяти лихо собі або іншим. Тому варто подбати про те, щоб кожен з батьків мав змогу поспати вночі, розподіляючи між собою постійні нічні підйоми до дитини.

 

5. «Боюся залишити дитину з татом»

Багатьом мамам властиво хвилюватися за дитину – їм здається, що без них з нею може щось трапитися. Не наважуючись залишити дитину навіть на мить, вони повністю ізолюють себе від світу, тоді як для стабільного психоемоційного стану молодої мами їй дуже важливо знаходити годинку лише для себе. За умови, коли йдеться про здорову, міцну, функціональну родину, саме питання того, чи довіряти дитину її власному батькові звучить дещо дивно – тут вже мимоволі постає питання про довіру всередині самого подружжя. Слід чітко сказати собі: ви залишаєте дитину не саму і не на чужого дядька, а на її рідного батька, який її любить і який бажає їй лише добра. Повірте, вони чудово впораються одне з одним. І за час вашої відсутності не трапиться нічого критичного, що потребуватиме вашого негайного втручання.

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит серпень-вересень
Зібрано Залишилося зібрати
48887грн
16356грн
Потрібно зібрати
65243грн
Залишилося
4дні
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: