Без вагань, без роздумів, без розрахунків

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 29 листопада

Ісус відповідає на теоретичне запитання хто мій ближній не теорією, а розповіддю про конкретну ситуацію — притчею про Доброго самарянина. Ісус часто використовує приклади з життя, тому що саме життя відкриває нам замисли Божі. Це в житті, а не в теорії, ми показуємо, що йдемо або не йдемо за Богом та Його Законом.

Відома притча про Доброго самарянина розчулює нас образом милосердя цієї людини. Чоловік, що йшов пустинною дорогою з Єрусалиму в Єрихон і якого залишили на межі життя і смерті, символізує ціле людство. Це людина в значенні кожного з нас. Ісус навмисно нічого не каже про його особистість, релігію, національність, колір шкіри… Ісус каже про нього лише те, що це людина і що без конкретної допомоги вона приречена на смерть.

Тим самим шляхом, у тому самому напрямку проходять двоє чоловіків, які отримали все необхідне виховання, щоби прийти на допомогу. Це священник та левіт. Вони могли б цим жестом допомоги увінчати своє життя молитви і свою віру, вираження якої вони щойно дали в Єрусалимі. Вони мають нагоду стати ближніми і так увійти до життя вічного, повного Богом, адже Бог присутній у конкретній любові, а не в теоретичних деклараціях. Вони ж не зробили нічого, просто минули людину, байдужі! Кульмінацією стає поява персонажа, поставленого Ісусом у приклад. Після показу священника та левіта в негативному світлі, Христос покладає роль справжнього прикладу на плечі самарянина! Для того, хто виконував Божий Закон у Єрусалимі, самаряни були уособленням зла. Але саме цей єретик-самарянин, згідно з Христом, є тим, хто успадкував вічне життя. Не завдяки власним деклараціям, але через свої конкретні вчинки. Ісус навмисно не каже, в якому напрямку подорожував цей самарянин, тому що зараз його метою стала опіка над людиною, яку Бог поставив на його шляху. І він приходить на допомогу, без вагань, без роздумів, без розрахунків, чи варто.

Хотів би я подивитися на обличчя того книжника, який слухав цю історію від Учителя у відповідь на своє запитання! Мені подобається це Євангеліє і мені подобається Ісус, який хоче пробудити сумніви і в мені також. Я також, разом з усіма своїми питаннями про віру, Бога, життя, те, що маю і чого не маю робити, про мої стосунки з іншими, про світ, проблеми і страждання — віднаходжу в Євангелії точку відліку, яка дозволить мені завжди залишатися живим, постійно навертати моє серце, так часто незворушне. Євангеліє приводить мене до Ісуса з усмішкою на вустах і в серці, до Ісуса, який хоче, щоб я змінився і так міг бути насправді щасливим, і щоби завдяки мені світ усміхнувся, як Він!

Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com

Фото: Бальтазар ван Кортбемде, Добрий самарянин. 1674.