Біблійні роздуми

Нагода, яка більше може не настати

29 Листопада 2020, 18:48 630

Літургійні читання східного обряду та роздуми із журналу «Скинія» на 30 листопада

Літургійна благовість від св. Луки, яку ми чуємо сьогодні, є частиною ширшого опису гостини Ісуса Христа в домі знатного фарисея. Господь прийняв його запрошення на суботню трапезу і прийшов до нього в гості. Син Божий повчає присутніх на обіді притчами, однією з яких є якраз сьогоднішній уривок Євангелія.

Кожен із нас чудово знає, що таке урочисте святкування. Коли йдеться, наприклад, про весілля чи уродини, — ми можемо зі свого досвіду розповісти, що їм передує тривале приготування, запрошення гостей, вибір відповідного місця, складання меню, організація розваг та багато іншого. У визначений день і час ошатні гості прибувають до місця святкування, їх зустрічають господарі, починається бенкет, лунає музика… Цікаво, що сам перебіг таких святкувань зостається майже незмінним протягом століть і схожий у традиціях різних народів. Словом, відбувається щось усталене, звичне для багатьох із нас. Христос, однак, приносить у цей звичний процес певну новизну.

Традиційно після свята як господарі, так і гості аналізують уже завершене святкування. Зазвичай однією з головних тем буде обговорення подарунків та матеріальних витрат, пов’язаних із бенкетом. Ясна річ, що при цьому вже в голові складають плани, що кому віддарувати та як кому віддячити на наступному святкуванні. Однак Господь Ісус зауважує, що така кругова віддяка не матиме для нас ніякої користі, бо припиниться з нашою смертю. Син Божий закликає розширити наше світобачення і поглянути за межі своїх родинних чи ділових кіл — на тих, хто не менш гідний участі у святочних трапезах. Ідеться про людей, які деколи бувають за рамками суспільства: убогих, людей з інвалідністю, неповносправних. Так, вони часто не мають змоги обдарувати нас грішми чи коштовностями, нерідко не можуть запросити нас у світлі хороми для бенкетів — нема в них для нас рівноцінної віддяки. Але чи варто нам цим перейматися? Ні, бо сам Бог заплатить нам замість них, коли в останній день чинитиме справедливий суд. Лише тоді виявиться, чи будемо ми гідними увійти до Царства і брати участь у вічному святкуванні разом із Господом.

Часто ми боїмось озирнутись навколо й побачити, що хтось справді потребує допомоги, яку можемо надати лише ми: тут і зараз. Не втрачаймо цієї дорогоцінної нагоди послужити ближньому, яка потім може й не настати знову.

 


Журнал «Скинія» — греко-католицький двомісячник, присвячений щоденній духовності.

Підтримайте автора роздумів — «Скинію»!
▪️Новий номер картки ПриватБанк: 5169 3305 2243 6531 (Чобіт Ольга Іванівна)
▪️Для власників картки Монобанк: https://send.monobank.ua/jar/7CJJ5U5JwP
Обов’язково просимо написати електронного листа на адресу skinia.ua@gmail.com

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: