Відпусти з нагоди Року святого Йосифа

Побожні роздуми, діла милосердя, особливі молитви, Розарій в сім’ї, жертовна праця та інші нагоди отримати повний відпуст. Про це – в декреті Апостольської Пенітенціарії.

У Ватикані оприлюднено Декрет Апостольської Пенітенціарії про окремі відпусти, приурочені до Року святого Йосифа, повідомляє Vatican News.

У документі зазначається, що набожність до Опікуна Відкупителя широко розвинулася протягом історії Церкви, яка й надалі «відкриває давні та нові виміри величі в цьому скарбі, яким є святий Йосиф», і цьому повинен допомогти «дар індульгенцій, який Апостольська Пенітенціарія, згідно з бажанням Папи Франциска, доброзичливо щиро надає протягом Року святого Йосифа».

Умови для отримання повного відпусту

Декрет вказує на те, що повний відпуст надається за звичних умов, якими є сакраментальна сповідь, Святе Причастя та молитва в намірах Святішого Отця, тим вірним, які з душею, віддаленою від будь-якого гріха, братимуть участь у відзначенні Року святого Йосифа відповідно до наведених нижче способів.

Оскільки святий Йосиф, «справжній муж віри», заохочує нас відкривати дитинні взаємини з Небесним Отцем, оновлювати вірність в молитві та прислухатися до Божої волі, відповідаючи їй, «повний відпуст надається тим, які принаймні протягом 30 хвилин роздумуватимуть над молитвою «Отче наш», або візьмуть участь у принаймні одноденній духовній віднові, що передбачає роздуми про святого Йосифа».

Беручи до уваги той факт, що Євангеліє називає святого Йосифа «праведним мужем», його приклад спонукає нас «наново відкривати цінність тиші, розсудливості та чесності у виконанні своїх обов’язків», а «чеснота справедливості», в зразковий спосіб практикована ним, полягає в «повному прийнятті Божого закону, що є законом милосердя», тож «всі ті, які за прикладом святого Йосифа вчинять діло милосердя для тіла чи для душі, можуть також отримати повний відпуст».

Головний аспект покликання святого Йосифа – бути опікуном Святої Родини з Назарету, обручником Діви Марії та земним батьком Ісуса. «То щоб усі християнські сім’ї відчували спонуку відтворити таку саму атмосферу внутрішньої спільності, любові й молитви, якою жила Свята Родина, повний відпуст надається за молитву Святого Розарію в сім’ї чи між нареченими».

У світлі того, що Слуга Божий Пій ХІІ встановив 1 травня 1955 року свято святого Йосифа Робітника, аби сприяти визнанню гідності праці, «повний відпуст може отримати кожен, хто щоденно ввірятиме свою діяльність захистові святого Йосифа, як і кожен вірний, який призиватиме в молитвах заступництво Робітника, аби ті, які шукають роботу, змогли працевлаштуватися, і щоби праця всіх була гіднішою».

Втеча до Єгипту показує нам, що Бог перебуває там, де людина в небезпеці, страждає, втікає та переживає відкинення та покинення. В цьому контексті «повний відпуст надається вірним, які помоляться Літанії до святого Йосифа (для латинської традиції) або Акафіст до святого Йосифа, повністю або принаймні частину (для візантійської традиції), чи іншу молитву до святого Йосифа, притаманну іншим релігійним традиціям, в намірі Церкви, переслідуваної ad intra й ad extra, та на підтримку всіх християн, які зазнають будь-яких форм переслідування».

Щоби наново підтвердити «універсальність покровительства» святого Йосифа, в доповнення до згаданих нагод Апостольська Пенітенціарія надає повний відпуст вірним, які помоляться будь-яку за власним бажанням «законно затверджену» молитву до святого Йосифа чи акт побожності на його честь в дні «щорічних святкувань 19 березня та 1 травня, у свято Святого Сімейства Ісуса, Марії та Йосифа, в Неділю святого Йосифа (згідно з візантійською традицією), 19-го числа кожного місяця та кожної середи, що є днем, присвяченим святому згідно з латинською традицією».

З думкою про хворих

У контексті  ситуації надзвичайного стану в медицині, дар «повного відпусту поширюється на літніх людей, на хворих і вмираючих, на всіх тих, хто задля законних причин не мають можливості виходити з дому, які з душею, віддаленою від будь-якого гріха та з наміром сповнити, як тільки це стане можливим, три звичні умови, сповнять вдома чи там, де обставини їх утримують, акт набожності на честь святого Йосифа, утішителя хворих і покровителя доброї смерті, з довір’ям жертвуючи Богові болі й незручності свого життя».

Заохочення для священників

Аби полегшити вірним доступ до запропонованих благодатей, Апостольська Пенітенціарія «щиро просить, аби всі священники, наділені належними повноваженнями, з готовністю та великодушно посвячувалися уділенню святого таїнства Покаяння та часто уділяли Святе Причастя хворим».

Що таке індульгенція  або відпуст?

Індульгенція  або відпуст — це повне або часткове зняття тимчасового покарання за гріхи.

Індульгенції або прощення, що даруються Церквою в силу заслуг Христа і всіх святих, залежать від численних діянь, які пропонується здійснювати християнину. Всі умови індульгенцій суворо обумовлені. Визначати їх може тільки Папа Римський або (іноді) правлячий єпископ.

Для отримання індульгенції необхідно бути вільним від усіх тяжких гріхів, отримавши прощення у Таїнстві Покаяння, мати щирий намір отримати відпуст і виконати всі необхідні приписи.

Індульгенції бувають повні і часткові. При отриманні повної індульгенції прощається все тимчасове покарання. При отриманні часткової індульгенції — його частина.

Щоб отримати повний відпуст, потрібна відсутність прив’язаності до будь-якого гріха. Ця умова важлива і означає, що вірний, який хоче отримати відпуст, щиро прагне не мати з гріхом нічого спільного, тобто потрібно збудити в собі намір відірватися від гріха.